Книжки саморозвитку просто усюди. Всі обіцяють неймовірні результати. Іноді навіть суперечать одне одній. Але всі кажуть, що містять от те знання, яке змінить твоє життя. Ти їх читаєш, читаєш, а все ще не мільйонер, не походів, досі їси в Макдональдзі і маєш мало друзів. Та то тому, що ти не робиш того, що читаєш. От і авторка книжки вирішила виконувати поради. Книжка написана у вигляді історії, а не просто як витяжка з списком висновків, тому її було цікаво читати. Книжка розказує не просто про результати, а й емоційний стан авторки. Я вважаю, що цю книжку варто прочитати. В ній висвітлюється багато проблем як книжок самопомочі, так і просто особистих. Мені ця книжка була дуже корисною, допомогла змінити погляд на книжки, що я читаю, і як отримувати користь від таких книжок. Варто зауважити, що книжка розкриває не всі питання навколо книг самопомочі. Мої висновки (не зовсім спойлер, але можете не читати, якщо не хочете): | | | - не всі книжки самопомочі корисні, деякі з них можуть навіть зашкодити або містять брехню. Читати треба критично - похудіти, налагодити особисте життя, розібратися у фінансах - все це супроводжується емоційними та психологічними змінами, і якщо у тебе є багаж він може спливти - остерігайтеся культів, вони не виглядають як культи поки в них не потрапиш, а потім ти вже і не вважаєш це культом - інвестувати в розвиток це ок, але треба розуміти скільки ти витрачаєш і що ти отримуєш - книжки самопомочі - це маркетинг - книжки самопомочі таки можуть допомогти, звичайно якщо ти виконуєш їх і не намагаєшся побороти борг уявними чеками та вірою в те, що ти багатий - треба розуміти, чому ти читаєш такі книжки, яка твоя внутрішня мотивація - Зосередитись на собі для розвитку то добре, але не забувайте реальних людей в своєму житті.

Дивно, що ідея написати таку книжку з'явилась лише зараз, бо тих книжок про мотивацію розвелось аж надто багато. Як ви розумієте, я не надто схвалюю такого штибу літературу, бо чарівної таблетки від всіх проблем не існує. І максимум, що може дати така книжка - це короткочасний приплив мотивації щось робити. Саме тому, коли мені запропонували коротку вижимку з найпопулярніших книжок по саморозвиток я зраділа, це ж стільки часу можна зекономити! От і авторка книжки вирішила провести своєрідний експеримент - брати по одній книзі по саморозвитку і жити за її правилами місяць, щоб перевірити чи ці правила дієві. Спочатку це було смішно та іронічно (як мені і хотілось) потім авторка почала мене відверто дратувати своєю інфантильністю та довірливістю. Результат експеримент - депресія (це мінус) і похід до психотерапевта (це плюс). Чи повірила я в силу книжок про саморозвиток? Ні. “Один з аргументів на користь того, що книжки про саморозвиток є гайнуванням часу, твердить: якби бодай якась із цих книжок була дієва, ми купили б собі одну, й на цьому годі - ми зцілилися б! Минулого тижня я завантажила цілих п'ять. Що більше я таких книжок читала, то дужче мені кортіло їх читати. Я постійно думала, що секрет щастя от-от відкриється в наступній книжці, наступній книжці, наступній книжці. Мені й на думку більше не спадало самій шукати відповіді на свої питання.”

Напрочуд змістовна книжка! Такого не сподіваєшся від видання із крикливим запевнянням "бестселер!" і похвалами до небес на звороті обкладинки. Проте... ті похвали не здалися мені порожніми, і недарма. Авторка працювала з дванадцятьма книжками про саморозвиток. 12 книжок у книжці! (Насправді значно більше, а ще ж історія самої авторки.) Кожній книжці присвячено окремий розділ: тут і цитати, і короткий зміст, і втілені на практиці поради. Можна сказати, її текст - це 12 емоційних книжкових оглядів. Зручно, чи не так? Надто якщо ви збиралися котрусь із тих книжок купувати. Книжки з саморозвитку хибують на те, що подають свої поради як універсальні, ще й під гучний акомпанемент. Та коли люди беруться втілювати щось на практиці, то чи й не всі спотикаються однаково. Бо й підходить не все і не кожному, та й супровідна музика щоденного практикування "нового тебе" не така уже й радісна. Маріанна Павер дала мені шанс спостерігати її гру в саморозвиток, наче то стрім відеогри на ютубі. Співпереживання і впізнаваність реакцій - стовідсоткові. Якщо я наважуся на якісь експерименти з саморозвитку, то завдяки цій книжці, бо вона застерегла від імовірних труднощів і помилок. Чудовий та зрозумілий гумор (у сенсі relatable, тобто прочитане легко відгукнулося мені, відбилося знайомою луною). Гумор авторки був зі мною від першої сторінки та до останньої, проте усе лише на початку здається легковажним експериментом. Поступово дає про себе знати біль від прикрих відкриттів. Маріанна переживає кризу. Останні розділи написані так щемко! То чи врешті допомогли авторці усі ті книжки про саморозвиток? Вона відповідає на це запитання, і її відповідь - дуже чесна і ресурсна. Постановила собі упродовж року дарувати книжки. Цю книжку я дарувала двічі. 5 з 5, 10 з 10.