Роман «Донна Анна» поєднує ознаки інтелектуальної, соціально-психологічної та морально-філософської прози. Це глибоке дослідження жіночої особистості у світі, де любов, наука й мистецтво змагаються за душу людини. У центрі сюжету — Ганна Бачинська, освічена, талановита, але внутрішньо розгублена жінка, яка шукає гармонії між почуттям і обов’язком, коханням і материнством, духовністю і тілесністю. Її стосунки з чоловіками — науковцем Ніком і композитором Володимиром, — а також із дочкою Талею стають полем психологічних і моральних випробувань. На тлі індустріалізації та змін у суспільстві Г. Брасюк показує, як особисте переплітається із загальнолюдським — прагненням до щастя, самореалізації, вірності власним переконанням.