«Доктор Серафікус» Віктора Домонтовича — філософська повість-рефлексія про природу моралі, свободи волі та співвідношення ідеалу й дійсності. Через образ доктора Серафікуса — інтелектуала, що намагається жити за законами раціональної етики Канта — автор досліджує кризу особистості, яка прагне абсолютної моральності у світі емоційної неоднозначності. Твір порушує питання, чи можлива чиста моральність без емоцій, де межа між етичним обов’язком і людською слабкістю, і що відбувається, коли філософські конструкції стикаються з хаотичним життям. Повість сповнена іронії, внутрішніх діалогів і філософських алюзій, що створюють глибокий екзистенційний підтекст.