Якщо ви бачили фільм, то книга по сюжету схожа, романтично-драматична. Не скажу що я прям в захваті була, але ностальгію зловила. Фільм напевно пару разів передивлядася, і тому книгу було трохи нудніше читати, бо загальні риси сюжету пам'ятала.

Щемлива історія кохання. Нікого не залишить байдужим. По-іншому кожний погляне на людей з обмеженими можливостями. Сама яскрава книга Джоджо Мойєс! Потрібно читати усім!

Книга своєрідна. Читається легко, залпом. Хоча відносини між персонажами мені здалися егоцентричними та аб'юзивними. Книга показує трагічну історію або ж ні, для кого як. Найбільше мене обурило відношення до головної героїні людей навколо (її сім'ї та головного героя). Воно було наповнене знеціненням та образами в більшості. Головний герой не приємний, його ситуацію можна зрозуміти, але його відношення ні. На мою суб'єктивну думку відноситись до людей погано не є виправданим навіть якщо тобі погано. Бо щоб там не було вони не винні в тому що відбувається в твоєму житті. Він просто вередлива дитина, яка була такою і залишилась. Його ситуація справді жахлива, АЛЕ це не виправдовує його. Його бажання померти зрозуміле та раціональне в його ситуації і воно має своє чітке закінчення. Але я не буду його виправдовувати цим. Також книга здалася мені просто достобіса неприємною, та жахливою в комунікації та взаємодії персонажів, а ще гіршим стало те що автор на протязі всього роману прагне зробити саму героїню винною у тому яке до неї відношення виставляючи поганим те яка вона є(але вона нормальна як і її життя, просто це найгірша ідея брати героя який вже щасливий там де є і викручувати з нього бажання змін). Подібне лише підкріплює думку що тільки люди винні в відношенні до них, але треба розуміти що так не завжди, це не норма, та спілкування з такими людьми можна і потрібно обмежувати. Напевно є люди яким сподобається ця книга, але в мене вона викликала лише відразу та обурення. Але якби ця книга була лише про головного героя та велася з моменту інциденту, я вважаю вона б була чудовою та мала б набагато більше сенсу, краще розкриваючи важливу тему та показувала персонажа не лише зі сторони людини що спостерігає. Дякую за увагу