Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896-1940) — американський письменник, представник «Втраченого покоління» в літературі. Відомий своїми романами та оповіданнями, що сповістили світові про «епоху джазу» — період в історії США між закінченням Першої світової війни та початком Великої депресії. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Ніч лагідна», «Великий Гетсбі», «По той бік раю», «Прекрасні й приречені», «Загадкова історія Бенджаміна Баттона».

Оповідання Ф. С. Фіцджеральда вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, — амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття — від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».