Ця книга виправдовує звання класики літературного кіберпанку своїми акцентами, що роблять хороший сюжет прекрасним. З перших речень авторові вдалося задати правила гри через умови місцезнаходження та такі деталі, як адаптер настрою, емпатомодулятор. Герої, прописані й наповнені не менше за світ, що дозволяє максимально підготувати нас для знайомства з новим світом. Основними питаннями в романі є відмінність людини від андроїда та емпатія. І впродовж усього твору вони розвиваються спільно з героями. Андроїд, як людиноподібна істота, дозволяє розкриватися бажанню людини уподібнитися Богові, і бажанню самих роботів уподібнитися до людей. І в цьому гарно прослідковується невпевненість самоусвідомлення героїв книги та розуміння й пошук в собі людського. І саме хиткість розуміння понять "людина" і "андроїд" дозволяє творові наповнювати динаміку та призводити до певних висновків. Також у книзі присутній пошук реальності, такий характерний автору. Це прекрасна історія. І варта того, аби замислитися: «Чи мріють андроїди про електричних овець?».