Вихід фільму беззаперечно подарував історії Френка Герберта "друге життя", тож поціновувачі всесвіту Дюни тепер мають можливість не тільки прочитати історію, але і побачити її на сторінках коміксу. "Дюна. Графічний роман" - перша частина коміксу першої книжки циклу - "Дюни". Передовсім варто зазначити на просто неймовірні технічні характеристики книжки - тверда обкладинка, великий формат, якісний глянцевий папір, добрий друк та професійний переклад. Оскільки комікси тільки починають "захоплювати" український ринок, то на такі моменти звертаєш увагу. Аракіс - загадкова пустельна планета, яка має найціннішу копалину у світі - прянощі. Вони дарують молодість і дар передбачення, роблять багатими але одночасно і залежними. Дім Атрідів і Харконеннів - одвічні суперники - зіткнулися у запеклому павутинні змов, зрад та боротьби за Дюну. А юному Полу Атріду судилося набагато більше, ніж відновлення права на батькові володіння. З переваг коміксу можна зазначити детально промальованих персонажів та їх реалістичність, також мені сподобалось розмежування між сюжетами та те, що вони стилізовані різним форматом. Загалом комікс вийшов на рівні, чекатиму на продовження.

Вашій увазі представлений шедевр із яким я познайомилася після перегляду однойменного фільму знятого геніальним Дені Вільньовим. Переконлива гра таких героїв як Зендеї, Тімоті Шаламе, Ребекки Фергюсон, Оскара Айзека та інших стала тією причиною аби познайомитися з окремим світом видатного Френка Герберта. Важко було й уявити, що це окремий світ із своїми матеріями. Цей роман поправу займає перше місце серед наукової фантастики, адже так як пише Френк Герберт ніхто й ніколи не писав: захопливо, магічно, науково та цікаво.

Це гарний мальопис у великому форматі й твердій обкладинці. Також має суперобкладинку. Хоч я їх і не люблю, та просто подивіться на цю красу. Загалом най буде. Якщо зазирнути під неї, то матимемо не менш гарну звичайну обкладинку, та й загалом усе оформлення чудове. Папір дуже якісний, щільний, глянцевий. Друк кольоровий. Намальовано добре, але у мене постійно було відчуття якогось "мінімалізму". Не знаю, чи так було задумано, чи просто вирішили трішки спростити малювання художнику. Крім самого стилю малювання, на цю думку також наштовхувало розділення сторінки на сцени. Досить часто ділять як заманеться, аби тільки було видовищно, тут же 99% це рівні прямокутники. З одного боку це додає зручності для читання, але водночас трішки нудно, зате принаймні є зручні поля, пальці не потрапляють на малюнки. А от що мені сподобалося, так це відтінки в які забарвлювали сцени. Якщо мова йде про Атрідів, то це блакитний відтінок, Харконенів - червоний, Арракіс - жовтий. Додає атмосфери. Також цікаво зробили думки персонажів. Кольоровий прямокутник із білим текстом, але реалізація місцями невдала, бо деякі кольори мають поганий контраст (здається для цього є навіть спеціальний термін, але я його забув) і якщо трішки гірше освітлення, то читати на кольоровому тлі білі букви стає незручно. Перекладено і вичитано непогано, хоча декілька помилок трапилося. Місцями також були дивні фрази, не знаю чи це в оригіналі так, чи то просто кривувато переклали, але загалом переклад хороший. Особливо зважаючи, що мальопис доволі товстенький. Отож я вирішив, що якщо вже подивився фільм і проспойлерив собі приблизно половину книги, то яка вже різниця. Почитаю ще й мальопис. Наразі я можу порівняти його тільки з новим фільмом (зі старим не вдасться, бо дивився я його надто давно, а з грою на сєґу особливо нема сенсу). Загалом історія нам розповідає про те як дому Атрідів передали планету Арракіс. Пустельну планету на якій є дуже цінний ресурс. І який роками добував дім Харконенів. Всі прекрасно розуміють, що це пастка, але відмовити імператору не можна. Тож змирившись із мишоловкою Атріди перебираються з рідної планети і облаштовуються, готуючись у будь-який момент відбивати атаку ворога (тобто дому Харконенів). Як виявилося мальопис практично повторює події фільму, тільки закінчується на декілька сцен раніше. Але загальна атмосфера та плин сюжету геть різні. Те що у фільмі затягували і приховували, задля подальшого сюжетного повороту, тут ледь не з самого початку нам повідомляють і більше часу приділяють саме інтригам і змовам. Розвиток сюжету стрімкий, нема того відчуття затягування, притаманного фільму. Ну і загалом весь твір сприймається геть інакше (до речі, у передмові сказано, що цей мальопис намагалися робити близьким до книги, не можу сказати чи вийшло, але мені більше сподобалося за фільм). Що ще мене порадувало, майже не було всіх тих дурнуватих сцен із фільму, що зробили заради видовищності: ані атаки з голою сракою, ані постійних бійок на мечах (тут військові озброєні якимись автоматами чи що там у них таке), та й загалом хоч на батальних сценах увагу не фокусували, те що було, видавалося набагато реалістичнішим. Єдине дурнувате що є, то це політ у пустелю одразу після замаху. Це явно не найкращий варіант. Але схоже так було в оригіналі, тож нічого не вдієш. Та й сам фінал, мальопис значно цікавіше закінчили, аніж фільм. Також мені здалося, що сюжет краще сприймається, але тут складно сказати, бо я вже до того бачив фільм і тому так-сяк знав про що буде йти мова. Єдине, що я так і не зрозумів, чому від мисливця-шукача можна врятуватися не рухаючись, якщо ШІ у всесвіті Дюни заборонений і ним керують у ручному режимі, хоча для того може і є якесь логічне пояснення. Загалом хоч і є деякі недоліки, мальопис мені дуже сподобався і він був того вартий. Чекаю на продовження.