В. Домонтович — один із найекстравагантніших українських письменників. А ще – філолог, публіцист, емігрант і шпигун.

«Дівчина з ведмедиком» – це інтелектуальний роман про інженера та його вихованку. Київ, 1920-ті роки: Іполіт Варецький — інженер та викладач — стає репетитором для дочок у родині Тихменєвих — серйозної, стриманої Лесі та сміливої, зухвалої Зини.

Під час занять лише одна з дівчат сумлінно слухає, інша ж постійно кидає Варецькому виклик. Зина — пряма й іронічна, вона постійно фліртує, навмисно порушуючи дистанцію між учителем і ученицею. Ведмедик у руках дівчини — як маніфест її поведінки, контраст між внутрішньою зрілістю та невинною зовнішністю. Іполіт же просто розгублений і не знає, як діяти.

Та зрештою приймати рішення й не доводиться: Зина зникає з його життя, а будні повертаються у звичну колію.

Та чи готовий чоловік до змін, якщо Зина повернеться? І головне — чи потрібно це їй самій?