«Діти застою» — останній і, на думку редактора, найкращий роман Василя Кожелянка. Розділена між кількома персонажами автобіографія і узагальнений портрет розчарованого покоління, нереалізовані кохання і втрачені України, даремні в наших умовах західні ідеали і безсила в наших головах східна мудрість, художньо переконливі екскурси у трагічне минуле і чітке передбачення безпросвітного майбутнього, бездонний розпач і в’їдливий гумор, «ліричні» відступи і «ненормативні» вислови — ось далеко не повний перелік того, що знайде у цьому романі спантеличений читач.