Конечно каждый родитель мечтает о том, чтобы ребенок слушал и понимал все с полуслова, но увы так не бывает, поэтому каждому требуется свой личный помощник в этом нелёгком труде как воспитание. Именно с такой цель я и приобретала эту книгу. Что мне в ней нравится, так это красивый дизайн самой книги и лёгкий, доступный текст. Который читаешь не только для того, чтобы понять как нужно правильно воспитывать ребенка но и получаешь удовольствие от слога автора. Что мне больше всего понравилось в книге, так это обилие примеров, благодаря им можно со стороны посмотреть и понять какие ошибки допускают родители и что в большинстве случаев плохое поведение ребенка это результат действий и поступков в первую очередь родителей. Конечно тяжело было признавать что во всем все же виноваты родители и в первую очередь именно им нужно меняться. Не спорю, меняться, следить за собой, своими словами и действиями в первое время было очень сложно и не всегда получалось, но на удивление именно такой подход дал положительные результаты. Ребенок стал прислушиваться к словам родителей и стал меньше капризничать. Конечно ещё есть куда стремиться и что улучшать, но такая методика работает, чему я очень рада. Но требует больших усилий, поэтому в первую очередь именно родителям предстоит нелёгкая задача работы над собой.

Ця книга - збірник порад, своєрідний помічник для батьків, в яких виникають труднощі у спілкуванні з дітьми, відсутнє порозуміння. Хочу сказати, що читати книгу варто не тоді чи, точніше сказати, не тільки тоді, коли у вас уже проблемні стосунки з малюками, до неї потрібно звертатися ще в ті миті, коли ваша кровинка в животику. Адже ознайомившись з поданою інформацією, можна уникнути багатьох помилок. Тут на 128 сторінках книги формату А5 стисло, але водночас і дуже детально описано, яких помилок припускаються батьки у вихованні, пояснено, як не варто казати/робити, наведено приклади ситуацій, які яскраво та влучно ілюструють почуття малюків та стан батьків, а також змодельовано ці ж виховні моменти, але з іншою інтерпретацією - без шкоди для дитини та задля спокою батьків. Ліля Дубінська написала цю книжечку дуже «легко». Поясню, що маю на увазі. Зазвичай книги такого типу написані неначе наукова робота з психології чи педагогіки, де речення насичені теоретичною інформацією та термінологією. Навіть якщо це не зовсім так, все одно подібні книги нерідко важко сприймаються. «Дитина не слухає. Що робити?» - це книжечка з дещо іншого поля. Її надзвичайно легко читати, все написано просто та життєво, буденно… Вона може стати настільною для будь-якої людини. Тут не важлива професія, релігійні уподобання, рівень розвитку чи спосіб життя. Книга буде зрозумілою усім читачам. От чи реципієнт дивитиметься в одному напрямку з автором - це вже інше питання. А зараз про любов… Писати про те, що усі батьки люблять своїх дітей (чи не всі?), думаю, не варто. І безперечно вони бажають своїй дитині тільки кращого, виховують так, як треба, роблять все заради малюків і т.д. Але виявляється, що не завжди те, що на думку батьків є дієвим та переконливим, дає потрібний результат. Часто, навіть не бажаючи та не усвідомлюючи цього, батьки шкодять своїй дитині. Звідки беруться егоїстичні, злобні, сором’язливі, закриті в собі дорослі, якщо їх виховували якнайкраще? Доки не крикну, не послухає. Ударю, і стає як шовковий… Чи не доводилося вам чути таке, а може ви й самі так вважаєте і робите? А інакше ж це капосне дитя й не послухає! Вони тільки й вміють, що ламати й розкидувати все навколо! Але не варто перекладати відповідальність за невміння спілкуватися із власною дитиною на неї ж. Малюки не роблять щось на зло дорослим – вони граються. Не вередують, а хочуть бути почутими. Якщо ж виникають труднощі у спілкуванні, значить раніше були допущені помилки. Отже, виявляється, що з великої любові до дітей можна ненавмисно їм зашкодити. Неправильно люблячи, можна зруйнувати майбутнє свого малюка… Так, усі помиляються, всі різні, і ніхто не знає, чи ці або інші поради не передуватимуть якимось іншим проблемам… Але я все ж раджу мамам та татам ознайомитися з книгою Лілі Дубінської і бути трохи уважнішими до своїх дітей.

Мабуть, кожна мама чи тато час від часу задає собі питання- чи правильно я виховую свою дитину? Стосунки між батьками та дітьми завжди дуже багатогранні. Інколи накопичується багато запитань та сумнівів, тривог та переживань. Тоді починаєш шукати додаткові джерела інформації, щоб зрозуміти, що можна і потрібно покращити у стосунках з малечею. В такий період до рук потрапила книга Лілії Дубенської. Психолог з двадцятирічним досвідом приватної практики,яка тривалий час працювала на "гарячій лінії" - розробила власне бачення того, як допомогти батькам любити дитину в будь-яких життєвих ситуаціях. Автор просто, логічно і дохідливо розповідає батькам про те, що для того, щоб стосунки з дітьми змінювались на краще- в першу чергу треба змінюватись САМИМ! Слід постійно стежити за собою: своїми словами, вчинками, навіть думками. Батькам варто зрозуміти, що батьківством можна і треба насолоджуватись. Ця книга допомагає рухатись у правильному напрямку. Поради автора підкріплені конкретними життєвими прикладами та пережитими ситуаціями. До кожної ситуації можна побудувати свою власну аналогію і подумати над її правильним і корисним для всіх вирішенням. Однозначно - рекомендую до читання і багаторазового перечитування!