Друга книга серії, мені сподобалася набагато більше ніж перша,своєю емоційністю та зануренням у внутрішній стан головного героя. Події, тут відходять дещо на другий план та слугують не скільки основним джерелом розвитку сюжету,а скоріш тим, що підкреслює та відтіняє розвиток та зміни в образі, поведінці та думках Кая. В цій частині, автор приділив увагу таким важливим темам,як довіра, дружба, соціалізація, контроль над собою та своїми емоціями, вибір свого власного життєвого шляху та цінностей, обов’язки,турбота про іншу людину, любов. Окремо хочу сказати про те,як автор вдало прописав діалоги головного героя зі своїм внутрішнім я- саркастичні,болісні, глузливі та такі життєві. Няв ,від Кая- це ж, просто милота) В цій частині, Джиєн та Кай, відчуваються вже більш цілісно, природньо поруч один з одним. Один готовий довіритися, інший ніколи не втратити тієї довіри.