Дім Терези
Паперова книга | Код товару 850433
Yakaboo 4.5/5
Автор
Ольга Деркачова
Видавництво
Дискурсус
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Дім Терези

Коли нестерпний біль від смерті коханого врешті відступає, Тереза вирішує розпрощатися з минулим назавжди. Але тоді ж отримує несподіваний подарунок звідти - ключі від дому з яблуневим садом. Тереза наповнює той дім людьми, такими ж загубленими, як і вона сама. Тут кожен має право на мовчання й час, який зцілює.

День за днем новий дім змінює життя Терези. Незнайомці стають вірними друзями. Потреба допомагати іншим перетворюється на роботу. А за дверима дому її вже чекає нове кохання. Треба тільки відпустити привидів минулого й змогти пробачити собі.

Характеристики
Автор
Ольга Деркачова
Видавництво
Дискурсус
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Затишок й обійми 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Дім Терези" Ольги Деркачової - це надзвичайно затишна книга! Кожен герой є унікальним і тобі хочеться дізнатися більше про їхню долю. Це атмосфера гарячої кави, людських переживань та віршів.
    Тереза, головна героїня роману, працює обіймаликом: вона допомагає людям, які втрапили у якусь біду чи відчувають сум, не бути самотніми і кинутими напризволяще. Вона людина сонця, що дає сяйво всім навкруги. Але кожен має свої секрети та шрами, які не завжди хочеться оголювати перед кимось. Її обіймаликами стали вірші, які вона встигає читати перед черговою зустріччю з клієнтом, адже Тереза ніколи не відмовить приїхати.
    Також я рідко зустрічаю таке, щоб героїня мала настільки схожі думки зі мною. Це дивує, але водночас і захоплює.
    Цей роман потрібно смакувати. Він досить короткий і я б могла прочитати його за декілька днів, проте це були б зовсім не ті враження. Раджу всім, хто хоче прочитати про людей з усіма їхніми позитивними і негативними сторонами.
  •  
    Дім, де тепло...
    Новий роман Ольги Деркачової «Дім Терези», авторки яка написала «Коли ти прокинешся» та «Крамниця щастя», знайомить нас з дивним домом, в якому знаходять прихисток люди, які від чогось тікають або намагаючись розібратися в складних життєвих ситуаціях шукають місця, де їм можна буде привести думки та почуття в гармонію. Сам роман неначе казка для дорослих, але не в тому розумінні, що всіх цих подій, описаних в ньому не може бути насправді.
    На сторінках роману знайомимося з самою Терезою (яка працює обіймай ликом!) і її домом (читач дізнається історію чому дім став Терезин), Марусею, яка втекла від свого чоловіка (про саму втечу в самому романі), Іллею, який пройшов пекло війни та втратив руку та дружину (його історія також присутня в романі), Толею – фотографом, який шукає щасливих людей, але по роботі фотографує похорони (люди його вважають божевільним), Сергієм, який пише вірші та закохується в Терезу.
    Роман дуже чуттєвий, просякнутий любов’ю до людей, вмінням прощати їх, не звертати увагу на недоліки багатьох з них. Прочитавши його стає тепло на душі.
Купити - Дім Терези
Дім Терези
85 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Дім Терези

  •  
    Затишок й обійми 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Дім Терези" Ольги Деркачової - це надзвичайно затишна книга! Кожен герой є унікальним і тобі хочеться дізнатися більше про їхню долю. Це атмосфера гарячої кави, людських переживань та віршів.
    Тереза, головна героїня роману, працює обіймаликом: вона допомагає людям, які втрапили у якусь біду чи відчувають сум, не бути самотніми і кинутими напризволяще. Вона людина сонця, що дає сяйво всім навкруги. Але кожен має свої секрети та шрами, які не завжди хочеться оголювати перед кимось. Її обіймаликами стали вірші, які вона встигає читати перед черговою зустріччю з клієнтом, адже Тереза ніколи не відмовить приїхати.
    Також я рідко зустрічаю таке, щоб героїня мала настільки схожі думки зі мною. Це дивує, але водночас і захоплює.
    Цей роман потрібно смакувати. Він досить короткий і я б могла прочитати його за декілька днів, проте це були б зовсім не ті враження. Раджу всім, хто хоче прочитати про людей з усіма їхніми позитивними і негативними сторонами.
  •  
    Дім, де тепло...
    Новий роман Ольги Деркачової «Дім Терези», авторки яка написала «Коли ти прокинешся» та «Крамниця щастя», знайомить нас з дивним домом, в якому знаходять прихисток люди, які від чогось тікають або намагаючись розібратися в складних життєвих ситуаціях шукають місця, де їм можна буде привести думки та почуття в гармонію. Сам роман неначе казка для дорослих, але не в тому розумінні, що всіх цих подій, описаних в ньому не може бути насправді.
    На сторінках роману знайомимося з самою Терезою (яка працює обіймай ликом!) і її домом (читач дізнається історію чому дім став Терезин), Марусею, яка втекла від свого чоловіка (про саму втечу в самому романі), Іллею, який пройшов пекло війни та втратив руку та дружину (його історія також присутня в романі), Толею – фотографом, який шукає щасливих людей, але по роботі фотографує похорони (люди його вважають божевільним), Сергієм, який пише вірші та закохується в Терезу.
    Роман дуже чуттєвий, просякнутий любов’ю до людей, вмінням прощати їх, не звертати увагу на недоліки багатьох з них. Прочитавши його стає тепло на душі.
  •  
    Добро і допомога
    Книга української письменниці Ольги Деркачової «Дім терези» заманює своєю креативною палітуркою, і не тільки. Перед нами світла та водночас складна книга. У книзі дуже тепла та атмосферна історія. Головна героїня – Тереза, жінка, яка в один день втратила себе, втратила свого коханого, але спробує жити далі. Навколо себе вона згуртовує таких самих надломлених людей, які потребують допомоги. Добро і допомога іншим, турбота про людей допоможе Терезі жити далі та вибратися з великої прірви та подолати порожнечу. Професія головної героїні дуже незвична та кумедна. У книзі досить багато болю та реальних переживань, але все це описано ніби на другому плані і проявляється досить непомітно. Герої книги дуже живі та реалістичні. Роман торкається теми війни, насильства в середині сім’ї, питання самореалізації та само осмислення. Завдяки цьому книга багатогранна, потребує аналізу та ретельного підходу до розуміння. У книзі досить багато цитат та поетичних рядків, але вони гармонійно зливаються з основним текстом. Оформлення книги дуже цікаве, папір цупкий, кремового кольору. Рекомендую всім любителям позитивних світлих історій!
  •  
    Очень чувственно, живо, по-настоящему
    Эта книга завернула меня в теплый плед, напоила кофе и заняла. Сразу. И стало так уютно-уютно. Герои кажутся тебе такими родными, близкими. Поэт, художник, фотограф и две женщины. Действительно славное общество. У каждого из них - непростой жизненный путь, сложные судьбы, переплетенные удивительным образом, а в душах - надежда на счастье. Ты проживаешь вместе с ними их путь. Понимаешь их, сочувствуешь им, радуешься вместе с ними, любишь их. Они настоящие, живые. А еще не идеальны, поэтому им веришь.
    Текстовое полотно «Дім Терези» настолько изящное, потому чтение было сплошным наслаждением. История пропитана жизненной философией, с выразительными образами и метафорами. А еще - символами и снами. Со снами у меня особые «отношения», поэтому их я читала с особым интересом. За сон в бабушкином яблоневом саду автору - special respect. Впечатляюще. Сногсшибательно. Я как будто реально слышала скрип детской качели, карканье ворона, шуршание рассыпанных из корзины яблок... Удивительно кинематографически. Почитала, и будто короткометражку посмотрела. Не могу не процитировать:

    «...Сіла на гойдалку, притулилась щокою до вологої мотузки. Яблуко на колінах. Таке прозоре й крихке, як осіннє тепло. Медове, мабуть. Вкусила... Розсипалося на попіл. Вітер підхопив його, навіть сліду не залишилося. Штовхнув гойдалку й помчав зривати листя...»

    Ну, удивительно же! Кстати, символ яблока и образ яблоневого сада кусочками пазлов раскинуто на протяжении всего романа. Читая, словно ходишь садом, откусываешь вместе с героями хрустящий и сладкий (запрещенный?) плод, и будто чувствуешь запах и то, как во рту растекается «медовый нектар»...
    Отдельно отмечу стихи из книги. Чувственные, нежные, пронзительные, они действительно настоящие. Гармонично и изысканно сливаются с прозаическим текстом и образом поэта, который, признаюсь, мне очень пришелся по душе. Поэтому открывать с удовольствием поэтическое творчество Богдана Томенчука, стихи которого использованы в романе. Она мне очень нежно ложится на душу. Вот, к примеру:

    «Вклонялись тіні пізнім ліхтарям,
    Текли часи, немов розлиті вина.
    Вона ж, немов молитва з вівтаря,
    Була пречиста і невинна.
    Хоч завше їй здавалось, що ось-ось
    Підійде він, диявол нелукавий,
    Такий собі до вчора просто Хтось,
    Володар прав на дві ранкові кави»

    И еще несколько цитат:

    «І тут я закричала... Але чи чув хто-небудь мій крик поміж гуркотом і шумом, із яким валилися останні стіни придуманого мною світу?»

    «Довгі гудки...
    Шкода, що не відповіла.
    Чи мовчання - це теж відповідь?..»

    «То, певно, ніч усе винна. Бо вночі приходять тіні твого минулого й ти хочеш про них розповісти бодай комусь, аби зникли вони від цих розповідей, відступили, немов і не було їх ніколи».

    Какой класс! Какой уровень! Я просто без ума! Так можно полкниги цитировать. Но, лучше, все же, прочитать))) Я прочла за один день, что, наверняка, говорит о многом.
    Единственное, к чему бы я придралась, так это шрифт поэзии. Уж, очень он мелкий. Надо иметь стопроцентное зрение, чтобы ее прочитать. Ну, это уже второстепенное.
  •  
    прекрасна мова і море ванілі
    Одного разу Тереза втратила коханого. Дівчина не хоче жити без нього, але знаходить ціль життя в допомозі таким же нещасливим, як і вона - Тереза працює обіймальником і через обійми вгамовує людський біль. А ще поруч з нею живуть такі самі дивні душі - фотограф, який знімає похорони, вагітна, яка втекла від чоловіка - садиста та колишній атошник- художник зі скаліченим тілом та душею. І тільки вірші невідомого поета, збірку яких дівчина знайшла в кав*ярні змушують її задуматися і про власне щастя.
    З плюсів - неймовірна мова. Деркачова пише, ніби ллється пісня. Вона майстерно прописує персонажів і не менш майстерно змішує їх між собою. І якщо з першого погляду здається, що "Дім Терези" то просто любовний роман, то потім ти розумієш, що насправді це досить глибока філософська історія, в якій піднімається чимало важливих питань. Якщо чесно, то з величезної кількості прочитаних сучасних українських письменників мова і стиль Ольги сподобався мені чи не найбільше.
    З мінусів - багато ванілі. Це так солодко - солодко, що майже приторно. І я розумію, що, можливо, цього вимагає жанр, але... Я не повірила в кохання Терези і Сергія, це надто штапмовано і передбачувано. І так само я не повірила в шалену любов Терези до свого померлого коханого. Подібне я називаю хворими залежностями, але ніяк не любов*ю. І вкотре щиро дивуюся людській дурості, коли вони влазять в щось подібне.
    Але книга все ж заслуговує високого балу і я раджу її прочитати.
  •  
    Емоційна і справжня історія
    Ця надрив емоцій! "Дім Терези" - це історії людей, які змогли переступити свій поріг болю. Хтось наважився на нове життя, хтось зрозумів, що лише втеча дозволить знову бути людиною, хтось зумів жити після війни, хтось побачив світ крізь зовсім інший об'єктив, а хтось дозволив собі повірити...
    Я з трепетом відкривала цю книгу, бо я знала, що знову відчую це тремтіння емоцій та почуттів як в мене було спочатку з "Коли прокинешся", "Повидлом з яблук", "Трикотажними метеликами", і, нарешті, з "Крамничкою щастя". Всі ці книжки об'єднувало те тремтіння! І я так на нього чекала.
    Як на мене цю книгу можна читати у будь-яку пору року, бо вона різна і повна. Я читала її у зимову весну і вона так зігріла мене. Вона не відпускала до останнього рядочка, а після довго тремтіли руки, тому що так щиро вдалося повірити у кожного персонажа, що тепер доведеться шукати їх у незнайомцях на вулиці...
    Я під дуже сильними враженнями, після таких історій дуже сильно хочеться вірити у все, про що прочитала... Хочеться вірити у людей і почуття ...
    Ну і окреме дякую варто сказати за знайомство з віршами Богдана Томенчука❣
  •  
    Любовная драма
    Простая история про обычных людей. Несколько героев, каждый со своей личной драмой. Бесхитростный сюжет, без интриг и внезапных поворотов. Просто жизнь, как она есть. Война, насилие, творчество, дружба и конечно же любовь. Один из героев - поэт, а сама Тереза эту самую поэзию очень любит. Поэтому в тексте много стихов. Но даже проза написана очень поэтично, она течёт и переливается, чистая лирика. История тёплая и уютная, несмотря на сложные судьбы героев. Книга вся такая, жизнеутверждающая. О дружбе и поддержке, о том светлом, что остаётся с нами в тёмные дни. Кажется, что все слишком уж хорошо, где же подвох? Ну, просто так получилось, вроде бы хорошая книга - но оказалась совершенно не моя. На мой вкус, слишком много любовной истории, любовной драмы, любовных переживаний и снова ещё раз немного о любви. А учитывая лирические нотки в каждом предложении, слишком уж получилась ванильная история. Мне её хватило именно жизненной драмы. Ведь война и насилие в книге тоже присутствуют. Но как-то так описаны, как будто на фоне любовной драмы это сущие мелочи. Может это и цинично прозвучит, но кажется что все вокруг спокойно пережили свои горести, и только Тереза страдает из-за любви больше всех на свете. Для меня такой акцент выглядел нелепо. Но любителям любовных историй, поэзии и лирики должно понравиться, как мне кажется.
 
Характеристики Дім Терези
Автор
Ольга Деркачова
Видавництво
Дискурсус
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
PT Serif
Тираж
2000
ISBN
978-617-7411-20-7
Вага
175 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література