У минулому випуску друзів послали до гнізда демонів, і там вони стикнулися з досить грізною сім'єю. Павуча сім'я заманювала винищувачів демонів до свого лісу, а там просто гралася з ним як з маріонетками. Після чого безжалісно вбивала. Тріо винищувачів прийшло сюди, навіть не знаючи що на них чекає. Але і павучий клан не був готовий зустрітися з такими особливими винищувачами. Даним кланом керує демон дванадцяти місяців, а саме його кров необхідна головному героєві, щоб врятувати власну сестру. Тому хлопець вирішив, що не піде звідси, і точно не помре, доки не вб'є демона. Головний герой хоч і від природи дуже сильний та здібний, і його нюху можна тільки позаздрити, але його сил все таки не вистачило, щоб здолати демона такого високого рівня. Добре, що керівництво винищувачів демонів все таки додумалося вислати на поле битви досвідчених та сильних винищувачів високого рівня. І хоча з демоном дванадцяти місяців та його кланом вони справилися швидко, але стикнутися з головним героєм, який співчуває тим самим демонам, а ще одного носить за плечима, вони не були готові. Це напевно перша бойова серія, яка мені подобається. Навіть усі сцени битв дуже круто намальовані і цікаві.

"Клинок, рассекающий демонов" более, чем заслуженно возглавляет список наиболее продаваемой японской манги за последние два года. Прежде всего, должно быть, потому, что наиболее импонирует японскому духу, самурайскому - все-таки, учитывая взгляды тамошнего общества на жизнь, можно взять на себя смелость заявить, что обстановка эпохи Тайсё не оставит равнодушным даже самого закоренелого консерватора, тем более если детство многих японцев пришлось именно на это время. Мне же самой пришлась по душе сначала рисовка - манера художницы рисовать своим героям двухцветные волосы и раскрашенные, будто цирковым гримом, лица (которые, тем не менее, не выглядят комично, а скорее подчеркивают характеры персонажей). Оттенки же, которые для них подбирают, превращают дебютное произведение в шедевр, а создателей аниме вообще впору бы считать кудесниками: редко так случается, чтобы аниме по качеству и графике не только дополняло, но и значительно улучшало основной сюжет. Замолвим слово и о рисовке некоторых антагонистов - иногда она взаправду выглядит жутко. Даже крови никакой не надо, а на ночь лучше не читать... Отдельной уникальной чертой манги является динамичность - события развиваются настолько стремительно, что не успеваешь ни заскучать, ни задаться вопросом, почему никто не занимается самокопательством, потеряв волю к жизни. Впрочем, как раз-таки с пятого тома под давлением моральных ценностей первых серьезных оппонентов - семьи демонов-пауков - сцены начинают растягиваться. Но, с другой стороны, образы, созданные Коёхару Готоге, ни в чем не сомневаются, и это, пожалуй, еще одна особенность: автор-дебютант весьма претенциозно заявляет о своем творении, а такая дерзость нынче приветствуется.