Автор знову несподівано закрутив сюжет. Лайта в черговий раз починають підозрювати в тому, що він Кіра. Хоча головний герой досить хвацько замітає сліди, вигадує дуже складні схеми (від яких просто голова пухне), щоб відвести від себе підозру, але його усі підозрюють в тому, що він все таки Кіра. Але наступних Л все таки упевнений, що саме у Лайта Записник і він вчиняє усі ці вбивства. Мало того, Ніа майже переконав команду Лайта, що їхній командир не той за кого себе вдає. Тепер головному героєві потрібно знову щось вигадувати. І він вдруге вдається до старого фокусу - він змушує Місу відмовитися від Записника та передати його новому власнику. А цей власник просто фанатик щодо справедливості. І саме така людина і потрібна Лайту для того, щоб встановити той порядок на Землі, який він і замислював. Загалом не дуже зрозуміло, чому було вдаватися до такого трюку, адже уже таке було і нічого в цьому нового немає. Також проблема з цією серію в тому, що мені не подобається головний герой, але подобається спостерігати за подіями, а особливо за Богом Смерті, який поїдає яблука та відвішує саркастичні жартики. Залишилося зовсім небагато до фіналу.