Данина Каталонії
Паперова книга | Код товару 734431
Yakaboo 4.7/5
Автор
Джордж Орвелл
Видавництво
Видавництво Жупанського
Серія книг
Майстри світової прози
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1938
Перекладач
Ирина Савюк
Кількість сторінок
240

Усе про книжку Данина Каталонії

Пропонуємо вашій увазі книгу Джорджа Орвелла «Данина Каталонії» українською мовою від «Видавництва Жупанського»!

Про книгу:

Джордж Орвелл отримав заслужену славу після видання культової антиутопії «1984» та сатиричної повісті «Колгосп тварин». В основу цих романів лягла драматична історична дійсність — така, якою її побачив Оруелл за кілька років до написання цих книг.

Громадянська війна в Іспанії 1936-1939 років викликала сильний резонанс у країн Європи. Сміливі романтики та ідеалісти відгукнулися на заклик про допомогу сусідів, прийнявши сторону республіканського уряду проти тиранії генерала Франко. Серед них був і Джордж Орвелл, який згодом пізнав всю неоднозначність подій тих років...

Чому варто купити книгу «Данина Каталонії» Джорджа Орвелла?

«Данина Каталонії» — біографічна проза англійського письменника про дні, проведені по одну зі сторін барикад революційної Іспанії. Це документальна повість, що розкриває важкі будні революції, про лицемірство та страшну силу пропаганди.

Книга увійшла до топової десятки кращих нон-фікшн книг ХХ століття за версією видання «National Review».

Відгуки про книгу «Данина Каталонії»:

«Мудра книга, одного разу прочитавши яку, ви ніколи не забудете».

Chicago Sunday Tribune

«Ніхто, крім Джорджа Орвелла... ще не описував жорстокість та самоприниження в Іспанії такими яскравими та жахливими».

New York Times

«Одна з найкращих книг Орвелла і, ймовірно, краща книга, написана про громадянську війну в Іспанії».

The New Yorker

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Джордж Орвелл
Видавництво
Видавництво Жупанського
Серія книг
Майстри світової прози
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1938
Перекладач
Ирина Савюк
Кількість сторінок
240
Рецензії
  •  
    Ідеаліст Орвелл у період громадянської війни в Іспанії 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Так як я просто обожнюю творчісь Д. Орвелла, то пройти повз цю книгу я просто не зусів. Вона стала четвертою книгою Орвелла, яку я приютив у своїй мінібібліотеці протягом 2017 року. Книга розповідає про період перебування Орвелла в Іспанії з 1935 по 1937 роки. Туди він приїхав журналістом для написання статей але одразу ж вступив до лав ополчення, так як вважав, що то було єдине правильне рішення. Далі, на сторінках книги, Орвелл, з властивою йому глибиною і проникливістю, описує іспанські міста, які йому тоді довелося відвідати, детально описує іспанців, їхні думки, погляди, розмірковування, настрої, якими було пронизане все повітря. Також описує період перебування на фронті, свої думки та почуття будучи за крок від смерті. Також, саме у цей період, він замислюється над проблематикою соціалістичного руху у світових межах, про ту шкоду і лицемірство радянського союзу, на яку він здатен, про підміну понять кінцевої мети самої війни. Ось так, з одного боку, в цій книзі (напевно, єдиному такому детальному описові подій в Іспанії того часу) з певним філософським нахилом, Орвелл розповідає про політичні події в Іспанії та Європі, а з іншого боку- детально описує все, що йому доводиться побачити на власні очі, а саме: сміття, бруд, воші, голод, розмальовані політичними гаслами стіни, анархія та переслідування. Книга надзвичайно цікава, напружена, читається за кілька днів, і буде цікавою дуже широкому колу читачів.
  •  
    Данина Орвеллу
    Книга для мене виявилась дещо складною. Вдалось її осилити лише з другого підходу.

    Прочитавши "По кому подзвін", раптом згадала, що свого часу чекає і "Данина Каталонії", і це було вкрай актуально і цікаво, зважаючи на тему твору Гемінгвея. Друга спроба вже була менш болючою, проте місцями, де йшлося по політичні особливості і перипетії війни я читала на автопілоті. Це все було надто заплутано, особливо гора абревіатур. Взагалі додам, що у книзі лише один розділ, де Орвелл аналізує політичну складову і мотиви воєнних дій. І навіть на початку цієї глави він попереджує і пропонує, якщо комусь нецікаво, гортати далі. Власне на цій главі я й застрягла першого разу. Проте цей розділ цікавий в контексті вітчизняної політичної ситуації. Орвелл описує як вдало маніпулюють фактами високі чини.
    Все інше -- просто чудово. Жива, документальна історія людини, яка з моральних переконань опиняється на чужій війні, де вона можливо й непотрібна, і навіть незначний, та все ж саможертовний вклад автора зрештою виявляється непотрібним країні за яку він приїхав воювати. Книга про ідеалістів, людей, котрі ставили ідею понад усе, проте в силу людської ницості та непостійності розчарувались і навіть поплатитись за свої благородні пориви.
    Великим плюсом є все ж таки те, що книга написана на основі реальних подій і вражень письменника, саме тому вона максимально чесна.
Купити - Данина Каталонії
Данина Каталонії
101 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Джордж Орвелл
Джордж Орвелл

Сучасному читачеві потрібно купити книги Джорджа Орвелла, тому що описана у них дійсність дивовижно нагадує нашу. Тому так вагомо звучать зроблені автором застереження. У творах Д. Орвелла відбилися його погляди на події у суспільно-політичному житті Європи і Росії. Причому авторська позиція не вписується у рамки лівого чи правого руху, що не заважає тим та іншим спиратися на неї у суперечках з оп...

Детальніше

Рецензії Данина Каталонії

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Ідеаліст Орвелл у період громадянської війни в Іспанії 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Так як я просто обожнюю творчісь Д. Орвелла, то пройти повз цю книгу я просто не зусів. Вона стала четвертою книгою Орвелла, яку я приютив у своїй мінібібліотеці протягом 2017 року. Книга розповідає про період перебування Орвелла в Іспанії з 1935 по 1937 роки. Туди він приїхав журналістом для написання статей але одразу ж вступив до лав ополчення, так як вважав, що то було єдине правильне рішення. Далі, на сторінках книги, Орвелл, з властивою йому глибиною і проникливістю, описує іспанські міста, які йому тоді довелося відвідати, детально описує іспанців, їхні думки, погляди, розмірковування, настрої, якими було пронизане все повітря. Також описує період перебування на фронті, свої думки та почуття будучи за крок від смерті. Також, саме у цей період, він замислюється над проблематикою соціалістичного руху у світових межах, про ту шкоду і лицемірство радянського союзу, на яку він здатен, про підміну понять кінцевої мети самої війни. Ось так, з одного боку, в цій книзі (напевно, єдиному такому детальному описові подій в Іспанії того часу) з певним філософським нахилом, Орвелл розповідає про політичні події в Іспанії та Європі, а з іншого боку- детально описує все, що йому доводиться побачити на власні очі, а саме: сміття, бруд, воші, голод, розмальовані політичними гаслами стіни, анархія та переслідування. Книга надзвичайно цікава, напружена, читається за кілька днів, і буде цікавою дуже широкому колу читачів.
  •  
    Данина Орвеллу
    Книга для мене виявилась дещо складною. Вдалось її осилити лише з другого підходу.

    Прочитавши "По кому подзвін", раптом згадала, що свого часу чекає і "Данина Каталонії", і це було вкрай актуально і цікаво, зважаючи на тему твору Гемінгвея. Друга спроба вже була менш болючою, проте місцями, де йшлося по політичні особливості і перипетії війни я читала на автопілоті. Це все було надто заплутано, особливо гора абревіатур. Взагалі додам, що у книзі лише один розділ, де Орвелл аналізує політичну складову і мотиви воєнних дій. І навіть на початку цієї глави він попереджує і пропонує, якщо комусь нецікаво, гортати далі. Власне на цій главі я й застрягла першого разу. Проте цей розділ цікавий в контексті вітчизняної політичної ситуації. Орвелл описує як вдало маніпулюють фактами високі чини.
    Все інше -- просто чудово. Жива, документальна історія людини, яка з моральних переконань опиняється на чужій війні, де вона можливо й непотрібна, і навіть незначний, та все ж саможертовний вклад автора зрештою виявляється непотрібним країні за яку він приїхав воювати. Книга про ідеалістів, людей, котрі ставили ідею понад усе, проте в силу людської ницості та непостійності розчарувались і навіть поплатитись за свої благородні пориви.
    Великим плюсом є все ж таки те, що книга написана на основі реальних подій і вражень письменника, саме тому вона максимально чесна.
  •  
    Війна за ідеали?
    Орвелл насамперед відомий, як автор книг "1984" і "Колгосп тварин", в одній з яких він змальовує утопічне тоталітарне суспільство, а в іншій докладно препарує поняття "всі люди рівні", бо як завжди буває, хтось так чи інакше стає "рівнішим".
    "Данина Каталонії" книга цілком біографічна і в ній Орвелл описує свою участь у громадянській війні в Іспанії на стороні республіканців. Там він влився в ряди ополчення лівої антисталіністської Робітничої партії марксистського об'єднання. Не будемо ставити свої оцінки хто правий, а хто ні у цій війні, яка зрештою стала тренуванням Німеччини та СССР перед Другою світовою війною, зосередимось краще на спостереженнях автора. Він не ідеалізував ту сторону яку він підтримував, прямо вказуючи на цілий ряд неприпустимих речей. Цікаво читати деякі його влучні зауваження, такі як про те, що "у опозиційній війні важливими є п'ять речей: дрова, харч, тютюн, свічки, ну і, звичайно, ворог" та про невідворотну недисциплінованість новостворених військ. Цікавою є його думка про те, що коли спостерігаєш за артилерійським вогнем з безпечної відстані, то хочеться щоб ціль була вражена, навіть якщо це твої товариші та обід. Повернувшись з фронту до тилу в Барселону, він зауважив, що в Барселоні цивільне населення фактично втратило інтерес до війни і знову з'явився поділ на багатих і бідних, проти чого зрештою спочатку боролись республіканці. Виразно звучала вимога багатьох цивільних "закінчити цю жахливу війну", також більшість населення була краще поінформована про політичні партійні суперечки, ніж про стан речей на фронті, бо фронт для них був чимось міфічним, десь там, на краю землі, куди вирушають молоді люди, які просто досить часто не повертаються. Так, потрапивши в госпіталь у Таррагоні, що біля моря, він майже з сумом констатував: "Химерно було бачити, що життя на узбережжі плине так само, як і завжди, - працюють дорогі кафе, товсті буржуа купаються в морі і засмагають у шезлонгах, ніби і немає ніякої війни за тисячі кілометрів звідси". Орвелл зауважив, що принаймні у Каталонії та Арагоні є несприйняття церкви, яка розглядалась, "як чистої води оборутка", що зрештою і не дивно, бо хоч іспанці були побожними людьми, але церковні інституції до війни, не так дбали про духовність, як більше слугували допомогою місцевій еліті і владі в утриманні решти населення у покорі. Всього лиш майже двадцять років перед цим з такою самою ситуацією зіткнулась православна церква у Російській імперії, коли її надмірне зрощення з владою, призвело в часи большевістського перевороту до руйнацій церков і вбивств духовенства. Ці приклади яскраво демонструють, що церкві треба якнайдалі триматись від влади. Цікаво, що Орвеллу зовсім не сподобався Храм Святого Сімейства авторства Гауді, який він назвав будівлею сучасною й найогиднішою у всьому світі та пожалкував, що анархісти не підірвали його, коли мали таку нагоду. Оскільки республіканська армія складалась з Народної армії, як більш-менш централізованої структури, та добровольчих об'єднань, то часто через пресу та плітки всі заслуги присвоювали Народній армії, а у невдачах звинувачували добровольців. Орвелл зрозумів, що невдовзі можуть розпочатись репресії, зі сторони республіканської влади, яка почала бачити ворогів не стільки у франкістах, скільки у своїх політичних опонентах. У республіці вирувала політична боротьба щодо якої Орвелл висловився так: "Складно й бридко вникати в подробиці міжпартійного життя, немов пірнаєш у вигрібну яму". Виразно впадало в очі те, що бійці загонів швидкого реагування, які були на голову краще озброєні і обмундировані, ніж вояки на фронті, і те що їх майже напевне використовує влада лише для того, щоб тримати населення в страху. Приведу стосовно цього його влучні слова: "Підозрюю, що такий контраст - прилизана блискуча поліція в тилу й обшарпані брудні солдати на передовій - притаманний усім війнам". Все більш помітним стає "квазі-незалежність" комуністів, які майже "підім'яли" під себе поліцію, створили свої "таємні в'язниці" і стосовно яких міністр внутрішніх справ сказав наступне: "Ми отримуємо допомогу від Росії, а тому змушені дозволяти те, що нам самим не до вподоби". Під кінець свого перебування в Іспанії, коли розпочалися справжні "чистки", як серед його однопартійців, так і іноземців, які добровільно приїхали на допомогу республіці, Орвелл боявся, що його самого можуть заарештувати, хоча, як він написав: "В мені жила оця невиправна англійська віра, що "вони" не можуть ваш заарештувати, якщо ви не порушили закону. Тепер я розумію, що така віра - найнебезпечніше, що може бути під час політичного погрому". Орвеллу, зрештою, вдалось безпечно виїхати з Іспанії, з якої він виніс чітке упередження стосовно комуністів, їх методів, які вони застосовують, для приходу для влади та її утримання, що зрештою вилилось в його ключові романах. А стосовно Іспанії він розумів, що все-таки Франко переможе і візьме владу в свої руки, та вірив в те, що оскільки в іспанців є щедрість та благородство, яких уже не зустрінеш у двадцятому столітті, то це дозволяє сподіватись, що іспанський фашизм матиме відносно терпиму форму, бо мало хто з іспанців може похизуватися надмірною ретельністю та послідовністю, які так необхідні сучасному тоталітарному суспільстві.
  •  
    ...що саме за події відбувалися під час Першої світової війни в Каталонії...
    Книга розпочинається з того, як автор описує те, як він вступив до невеликої антисталіністської лівої партії РПМЄ (Робітнича Партія Марксистської Єдності). Паралельно ми бачимо, що автор говорить про Іспанців дуже тепло, що вони добрі й чуйні. Також він пише, що в той час він ще не повністю знав свої партійні вподобання тому ще думав над тим, щоб приєднатися до комуністів.

    Ми бачимо, що відбувається на передовій, як проходять дні в окопах в грязі з щурами й в жахливих умовах, автор детально описує те, яку провізію їм постачали й про те, що з плином часу сигарет сірників і свічок ставало все менше. Також ми бачимо, що зброя яку давали солдатам була в дуже поганому стані й частіше всього під час перестріло рушниці давали осічку, а в гіршому випадку зброя вибухала в руках. А про гранати там і говорити не хочеться, їх було страшно носити з собою, бо вони могли зірватися просто так. Патронів було мало, а ті що були в наявності мали жахливу якість і були сирими.

    Мені дуже запам’яталася розповідь про те, як однією зі зброєю був рупор за допомогою, якого італійські війська намагалися деморалізувати фашистів, а саме викрикували партійні гасла, один з солдатів викрикував назви наїдків, якими нібито їх годували, Оруелл зазначає, що після таких викриків дезертирів ставало більше.
  •  
    Данина Каталонії
    Джордж Оруэлл - один из моих любимых писателей. «1984» и «Скотный двор» были для меня переломными моментами, когда я впервые прочитала их, и у меня появился интерес к политике.

    Оруэлл - великий писатель, но просто обидно, что материал здесь не такой захватывающий. Мне было интересно читать о том, как его опыт борьбы с Франко и фашистами во время гражданской войны в Испании сформировал его личные и политические убеждения; просто его обширная детализация траншейной жизни повторяется и в значительной степени протекает без происшествий.

    Место, где находился Оруэлл, на самом деле видел очень мало действий. Он описывает, как кучка рваных мальчиков стояла, дрожа от холода, выкуривая любые сигареты, которые только могли достать, и в основном просто ожидая, что что-то случится. Роман Ремарка «На Западном фронте без перемен» документирует окопную войну - грязь, холод, крысы - и это гораздо более убедительный отчет. Здесь же это становится довольно утомительным, даже с доступным и разговорным стилем Оруэлла.

    Это не просто мемуары. Он также пытается объяснить историю конфликта и выделить различные вовлеченные группы. Он объясняет, как анархисты и коммунисты находились в конфликте друг с другом, но в данном случае технически были на одной стороне с Франко. Насколько хорошо Оруэлл понимает эту историю, неясно, и его объяснение всех политических различий довольно запутанно (он упаковывает много информации в несколько глав), особенно когда он обращает свое внимание на вовлеченные профсоюзы.

    Из сложной сети, которую изображает Оруэлл, можно понять, что политический ландшафт в это время был полным беспорядком. Он часто использует свой фирменный юмор, чтобы прокомментировать нелепость войны, и это действительно была нелепая ситуация. Я немного читала о гражданской войне в Испании, и легко понять, почему в двух главах Оруэлла отсутствует дополнительная справочная информация. Это был такой сложный конфликт, который частично строился на протяжении почти ста лет.

    Один из моих любимых аспектов книги - и, по правде говоря, вероятно, почему я так сильно люблю Оруэлла - это то, что он никогда не изображает кого-либо своим врагом. Его врагом остается фашизм повсюду. Он высоко отзывается о тех, кого встречает, и утверждает, что, хотя его воспоминания об Испании были «самыми злыми», у него было «очень мало плохих воспоминаний об испанцах». Он был, насколько я могу судить, гуманистом. И среди всего этого хаоса это было немалым.
  •  
    Класна книга!
    Колись я писала, що роман Джорджа Орвелла "1984" раджу читати всім. Тепер трохи перефразую - книги Джорджа Орвелла варто читати всім! У нього не тільки "1984" і "Колгосп тварин" круті, у нього й інші твори такі ж класні. Читала ще його есеї, а тепер от і "Данину Каталонії" - спогади про участь у громадянській війні в Іспанії. Я просто вражена! Майстерністю письменника, темами його творів, історіями з життя автора.
    Хоч "Данина Каталонії" і не художня література, але читання цієї книги мене дуже захопило, наче б то був якийсь роман. От ти читаєш про війну, про тогочасну політичну обстановку в Іспанії, про події на фронті та в тилу, але це не сухі історичні факти, а розповідь одного з безпосередніх учасників тих подій, емоційна і щира. Тому ти інакше сприймаєш описуване, ти співпереживаєш оповідачу та іншим реальним персонажам, які потрапили на сторінки його щоденника. Джордж Орвелл писав, що не претендує на об'єктивність, бо його хвилює те, про що він пише і всі ці події він пережив не так давно (в книзі переважно йде мова про 1937 рік, а "Данина Каталонії" вперше була видана вже в 1938 році.), але він намагався викласти чесно свої думки й враження. На мою думку, йому все вдалося.
    Читати варто всім:
    - щоб не забували, яким насправді був комунізм і яким "прекрасним" був Радянський Союз - держава, що впхала свого носа і в цей конфлікт;
    - щоб знали, що таке війна і завжди пам'ятали про "брудність" політики;
    - щоб винести уроки з історії.
    Моя оцінка книзі - 10 з 10.
  •  
    РПМЄ
    Читачі, котрі читатимуть дану рецензію, напевно знайомі з книгою «1984» або точно про неї чули, як і щось так чули про автора цієї книги Джорджа Орвелла. Джордж Орвелл є відомим не лише цим культовим романом в жанрі антиутопії, але декількома іншими романами, про один з яких і є ця рецензія. Це роман «Данина Каталонії», в якому автор розповідає про свою участь у громадянські війні в Іспанії на стороні анархістів. Читаючи я завжди думав, чи це художній твір, чи більше фікшн, бо аж занадто багато деталей, занадто скрупульозно автор намагається нам все пояснити, в певному моменті губиш лінію думки, заплутуєшся в скороченнях назв партій. З огляду книжки про війну, то вона цілком пристойна і думки, котрі висловлює автор притаманні напевно кожній війні, наприклад те що найбільш важливий товар на війні сигарети. Цей твір я особисто порівнював, із романом Гемігвея «По кому подзвін», який теж про війну в Іспанії, так ось в Гема все ж таки головним є художня складова, а ось у Орвелла мені здається, що більш наукова. Книжка варта уваги кожного українця, адже вагоме місце в ній відноситься пропаганді, російській пропаганді, контра не зміна і до сьогодні, яка отруює мізки людей по цілому світу. Думаю все це дало автору досвіт для написання культової «1984». Щодо якості перекладу і редагування то він дуже хороший, а з недоліків мені не сподобався шрифт.
 
Характеристики Данина Каталонії
Автор
Джордж Орвелл
Видавництво
Видавництво Жупанського
Серія книг
Майстри світової прози
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1938
Перекладач
Ирина Савюк
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205мм
Палітурка
Тверда
ISBN
978-966-2355-76-5
Вага
250 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Данина Каталонії