Далекий простір
Паперова книга | Код товару 381745
Yakaboo 5/5
Автор
Ярослав Мельник
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2013
Кількість сторінок
288 с.
Формат
84х108/32 (135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Тираж
3000

Усе про книжку Далекий простір

От издателя:

Той день, коли Габр уперше побачив небо, змінив усе його життя... У світі, заселеному незрячими, влада належить таємничій касті, але про це ніхто навіть не здогадується. Хто вони, ці "вищі люди", що правлять світом? Коли Габр починає бачити, його мають за божевільного. Кохана відправляє його до Міністерства контролю, яке вилікує його від "галюцинацій". Однак боротьба за істину лише починається...

Характеристики
Автор
Ярослав Мельник
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2013
Кількість сторінок
288 с.
Формат
84х108/32 (135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Тираж
3000
Рецензії
  •  
    Далекий простір
    Дуже добре, що у нас почали писати антиутопії, та ще й такі.
    Далекий простір – це перша антиутопія Ярослава Мелька. Тут автор зображає реалії радянського життя, висміює його. Хоча в книжці немає жодного слова про Радянський Союз, але події описані дуже влучно.
    Тут розповідається про суспільство незрячих, люди тут завжди були сліпими, це для них норма. Час-від-часу хтось прозріває, у них відкривається зір, але з такими одразу бореться владна верхівка. Їх поміщають в спеціальний заклад, надягають на очі пристрій, який осліплює людей назавжди. Після цього люди, які мали змогу хоч деякий час стати зрячими, вже ніколи не зможуть продовжувати жити своїм минулим життям.
    Як головному герою, який одного дня відкрив для себе нову можливість, здатність бачити, не стати жертвою системи? Адже навіть рідні вважають його божевільним. Йому доведеться розібратись в собі, подивитись по-новому на місце де він жив і з’ясувати, як жити дальше.
    Чудова та дуже цікава книжка і, безперечно, варта уваги. Раджу.
    Оцінка: 10/10.
  •  
    Якісна українська антиутопія
    Це якраз той випадок, коли збиралась читати одну книгу, але буквально на кілька рядків зазирнула в іншу і пропала… Книжка просто поглинула мене. Добре, що це була п'ятниця;)))

    Уявіть, що ми живемо в світі, де люди втратили здатність бачити, і от одного ранку до вас повертається, тобто, у вас прокидається зір. Привід для радості? Якби не так… У головного героя - це нове чуття викликає паніку, непідробний жах і… відразу.

    Як це? Бути абсолютно сліпим, сприймати світ через дотики, вібрацію, слух? Наскільки обмеженим стане тоді ваш світ? Як вам такий опис моря? “Море. Наявність у близькому просторі специфічного шуму, що іноді переривається різкими звуками. Для моря характерний тиск на барабанні перетинки людини. Вологість, наявна в повітрі, внаслідок приналежності моря до водних явищ природи. При подальшому переміщенні близького простору вода може входити в нього безпосередньо”.

    Але ці люди не знають, що втратили. Як пояснити сліпому від народження, що таке “бачити”? І чи завжди істина - це добре? Що дасть правда сліпому, який однаково ніколи не зможе прозріти? Не зможе заповнити цю втрату. Чи може у такому випадку краще блаженне незнання?

    Насправді, в книзі закладений надзвичайно глибокий зміст, і сліпота тут це ще й образ, адже ми часто хочемо залишатися “сліпими”, просто вірити тому, що нам говорять і не намагатись оцінити ситуацію самостійно.

    Книга неймовірно яскраво і влучно показує панування системи, те, як ми бездумно хапаємось за свою стабільність і найчастіше поводимось, як сіра маса, живемо за усталеними стереотипами, які нам нав'язує суспільство, аби лише зберегти свою “мушлю” . В який саме момент система починає керувати людиною, а не людина системою? Якщо ж ти - не такий як усі, випадаєш з уявлень, системи, суспільства, то тебе потрібно знищити. І не лише фізично, а й морально. Принизити. Змусити опустити руки і жити далі, як усі. Згадується вислів: “ У світі згорблених стрункість стає каліцтвом”.

    Автор задає багато влучних запитань і залишає їх відкритими, а кожен виносить з них свою істину.

    Книга сподобається поціновувачам "Матриці" та якісних антиутопій. Стала однією з моїх улюблених. До речі, це книга року ВВС-2013.
Купити - Далекий простір
Далекий простір
43 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Далекий простір

  •  
    Далекий простір
    Дуже добре, що у нас почали писати антиутопії, та ще й такі.
    Далекий простір – це перша антиутопія Ярослава Мелька. Тут автор зображає реалії радянського життя, висміює його. Хоча в книжці немає жодного слова про Радянський Союз, але події описані дуже влучно.
    Тут розповідається про суспільство незрячих, люди тут завжди були сліпими, це для них норма. Час-від-часу хтось прозріває, у них відкривається зір, але з такими одразу бореться владна верхівка. Їх поміщають в спеціальний заклад, надягають на очі пристрій, який осліплює людей назавжди. Після цього люди, які мали змогу хоч деякий час стати зрячими, вже ніколи не зможуть продовжувати жити своїм минулим життям.
    Як головному герою, який одного дня відкрив для себе нову можливість, здатність бачити, не стати жертвою системи? Адже навіть рідні вважають його божевільним. Йому доведеться розібратись в собі, подивитись по-новому на місце де він жив і з’ясувати, як жити дальше.
    Чудова та дуже цікава книжка і, безперечно, варта уваги. Раджу.
    Оцінка: 10/10.
  •  
    Якісна українська антиутопія
    Це якраз той випадок, коли збиралась читати одну книгу, але буквально на кілька рядків зазирнула в іншу і пропала… Книжка просто поглинула мене. Добре, що це була п'ятниця;)))

    Уявіть, що ми живемо в світі, де люди втратили здатність бачити, і от одного ранку до вас повертається, тобто, у вас прокидається зір. Привід для радості? Якби не так… У головного героя - це нове чуття викликає паніку, непідробний жах і… відразу.

    Як це? Бути абсолютно сліпим, сприймати світ через дотики, вібрацію, слух? Наскільки обмеженим стане тоді ваш світ? Як вам такий опис моря? “Море. Наявність у близькому просторі специфічного шуму, що іноді переривається різкими звуками. Для моря характерний тиск на барабанні перетинки людини. Вологість, наявна в повітрі, внаслідок приналежності моря до водних явищ природи. При подальшому переміщенні близького простору вода може входити в нього безпосередньо”.

    Але ці люди не знають, що втратили. Як пояснити сліпому від народження, що таке “бачити”? І чи завжди істина - це добре? Що дасть правда сліпому, який однаково ніколи не зможе прозріти? Не зможе заповнити цю втрату. Чи може у такому випадку краще блаженне незнання?

    Насправді, в книзі закладений надзвичайно глибокий зміст, і сліпота тут це ще й образ, адже ми часто хочемо залишатися “сліпими”, просто вірити тому, що нам говорять і не намагатись оцінити ситуацію самостійно.

    Книга неймовірно яскраво і влучно показує панування системи, те, як ми бездумно хапаємось за свою стабільність і найчастіше поводимось, як сіра маса, живемо за усталеними стереотипами, які нам нав'язує суспільство, аби лише зберегти свою “мушлю” . В який саме момент система починає керувати людиною, а не людина системою? Якщо ж ти - не такий як усі, випадаєш з уявлень, системи, суспільства, то тебе потрібно знищити. І не лише фізично, а й морально. Принизити. Змусити опустити руки і жити далі, як усі. Згадується вислів: “ У світі згорблених стрункість стає каліцтвом”.

    Автор задає багато влучних запитань і залишає їх відкритими, а кожен виносить з них свою істину.

    Книга сподобається поціновувачам "Матриці" та якісних антиутопій. Стала однією з моїх улюблених. До речі, це книга року ВВС-2013.
 
Характеристики Далекий простір
Автор
Ярослав Мельник
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2013
Кількість сторінок
288 с.
Формат
84х108/32 (135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Тираж
3000
ISBN
978-966-14-5684-5
Вага
300 гр.
Тип
Паперова