Гарно написана, вельми інформативна збірка есеїв від українського філософа, викладача в Києво-Могилянській академії, Володимира Єрмоленка, відкрила мені багато нових, та відновила цікавість до давно відомих імен філософів та письменників. Казанова, Флобер, Гофман - ці імена на слуху, я чимало чув про них, читав деякі твори("пані Боварі", флобера, "Крихітка Цахес", Гофмана), проте, в цілому, їхня творчість залишалась поза моєю увагою. А Зонтаг, Гарі, Турньє, ніколи туди й не потрапляли. Але завдяки цій книзі, я зацікавився як особистостями, так і їх творчістю. Автор ставиться до своїх персонажів з любов'ю та пієтетом, з усіх сил намагаючись і читачу привити любов до цих історичних персон та їх творчого доробку. Мені сподобалось - інформативно, цікаво написано з душею та любов'ю до своєї справи. І хоч не всі персонажі викликали зацікавленість, проте більшість все ж поселились в моєму списку на майбутнє дослідження їх біографій та творів. Вдвічі приємнішим є те, що книга, яка прививає любов до світових авторів та філософів написана українським філософом.