Ця книга — блискучий зразок інтелектуальної фантастики, яка поєднує дотепність, філософію та соціальну сатиру. Шеклі ставить під сумнів саму ідею прогресу, показуючи, що жодна цивілізація не врятує людину від власних слабкостей. Його історії — це водночас сміх і попередження: про небезпеку надмірної раціональності, пастку комфорту і про те, як легко ідеали перетворюються на карикатуру. Обидва твори читаються на одному подиху, але змушують замислитися, чи не будуємо ми власну «цивілізацію статусу» вже сьогодні.