Філософія життя від мого улюбленого письменника. Це його остання книга, недописана до кінця. Це своєрідний спосіб підсумку життя, філософія опанування світу, адже він, неначе та непідступна цитадель, яку потрібно брати або штурмом, або наполегливістю, або хитрістю. Це роздуми над вічним плином часу. У далекій далечині є собі таке гарне місто посеред пустелі. В ньому живе мудрий володар, якого усіляких премудростей навчав його батько. А ще тут є учені, геометри, філософи, вояки, прекрасні танцівниці, дружини. Діти, які тішаться життю і які згасають як вогник, полководці, які віддають накази своєму війську. І бербери - чужинці без роду, яких прихистили на території міста. Та все це оповите філософією життя, автор постійно шукає відповіді на одвічні запитання. Є тут роздуми про вічність і смерть, про відданість і зраду, про дружбу, вірність своєму роду і ще багато іншого. Книга просто насичена найрізноманітнішими роздумами. Її не можна читати залпом, краще по кілька сторінок в день, аби насититися нею сповна.