Із цим твором я познайомилася вперше на уроках української літератури у школі. І, скажу відверто, історична лінія сюжету для мене здалася занадто складною у сприйнятті та зовсім нецікавою. Однак, що стосується любовної лінії - то вона мене по-справжньому зачарувала. Іскри між Петром та Лесею так і літали під час їхньої зустрічі і я до останнього сподівалася на їхній щасливий фінал (за що щиро дякую автору). Що мене найбільше "зачепило" під час читання? Це точно персонажі. Вони надзвичайно детально та з великою любов'ю виписані автором й спостерігати за змінами у їхніх характерах для мене було справжньою насолодою. Усю красу цього твору я змогла оцінити тільки у дорослому віці, оскільки побачила, як вміло автор переплів історичні події з долями персонажів. Тому, якщо Вам з першого прочитання книга не сподобалася, спробуйте прочитати її пізніше. Можлива Вам, як і мені з віком книга відкриє усі свої особливості та справжню суть.

В шкільні роки ця книжка мені не далася. Як виявилося, потрібно пробратися через перші 10 сторінок, звикнути до мови, а потім буде важко відірватися. "Чорна рада" - перший український історичний роман. У ньому описуються час Руїни та боротьба двох гетьманів, Сомка та Брюховецького, за гетьманську булаву. І скільки б не минуло років з тих часів, а історія залишилася не лише пізнавальною, повчальною, а й актуальною. Звичайні люди під впливом різних факторів (часто - політичних маніпуляцій) вирішили, що можуть приймати важливі рішення, впливати на історію, власне, стати її частинкою. Народ вірить гарним словам, обіцянкам-цяцянкам і робить собі ж гірше, обираючи не того... Також присутня хвилююча любовна лінія за якою цікаво спостерігати і відволікатися від політичних чвар. Петро і Леся люблять одне одного, але амбіції батьків та інші обставини деякий час здаються сильнішими. Також гарно висвічуються ментальні риси українців, такі як запальність, віра в краще, вірність рідній землі. Чудова книга. Прекрасно показує атмосферу того часу, атмосферу нашого рідного краю та народу. Раджу книгу тим, хто як і я бажає краще пізнати історію України крізь призму художньої літератури, ну і всім решта, звичайно ж, бо українська література це цікаво.