З перших сторінок ми знайомимось з Кіпюром - дивакуватим чоловіком середніх років, що живе з неприємною вульгарною жінкою, яка до цього працювала в борделі. Сам герой - викладач філософії в місцевому ліцеї, і був би зіркою провінційного містечка, бо колись написав популярний роман про свого кумира - Але щось пішло не так. А саме його дивакуватість, його індивідуалізм, внутрішня драма і пустка всередині - зробили з нього посміховисько. Він йшов по вулиці і діти з нього голосили. Всі поважні містяни не сприймали його серйозно, а так звана місцева провінційна еліта відкрито насміхалась Що ж Кіпюр? Нічого. Все що йому лишалось робити - займатись ненависною викладацькою діяльністю - невдячною і нудною, а дома - писати працю всього життя,в яку він викладав всю душу. Що зробило його таким нещасним! ?Кохання, сумнівів нема. Нещасливе кохання,яке закінчилось і рана від якого не те що не затягнулась - утворилась і заглибилась пустка. Екзистенційні стани героя, самокопання, самопоглинання, ненависть, сарказм і абсурдність складають його яство,і він не прикидається інакшим. Отже, заспів. Нагородження жінки видатного діяча міста й військового - а з цього приводу святкування; Перша світова війна в розпалі, а популізм з цього приводу так само вражає, як мабуть і сьогодні; Революційні й соціалістичні події народжують відповідні течії в містечку; У Кіпюра відкривається фанат; Він, його коханка і позашлюбний син, що гостює свою відпустку у них; Конфлікт і трагічне його вирішення Думаю, цей роман повинен прочитати. Кожен.