Крута книжка. Мені сподобалась як дорослій особі. Було дуже цікаво і весело читати. Абсолютно неочікувані питання та відповіді на них. Незвичайні історіі та класна подача інформаціі. Що для дорослого що для дитини - буде цікаво та пізнавально.

Важливо: якщо ви надто серйозно відноситеся до теми смерті та не схвалюєте чорний гумор - книга не для вас. Особисто для мене книжка виявилася цікавою та, в якійсь мірі, пізнавальною. Я досить безболісно дізналася про те, що мене цікавило (без наукових термінів, розбавлено гумором): про кремацію та процеси, що відбуваються у тілі після смерті. Також, було досить цікаво отримати відповіді на ряд незвичних для мене запитань "Що буде з тілом космонавта, який помер у космосі", "Вікінзькі похорони (про поховання у човні на воді)", "Чи можна живим переливати кров мертвих (ми ж використовуємо їхні органи)" та інші.

Шукали смішну книгу про смерть? Вітаю! Ви її знайшли. Про що книга? З назви і так все зрозуміло. Уточнювати не буду. У кожної людини рано чи пізно (нехай краще рано) виникає ряд питань про смерть. Звичайно, є дядечко Гугл, який радо відповість на всі-всі ваші питання. Однак навіщо шукати, коли можна взяти книжку, розгорнути та дізнатись про все. І навіть про таке, що й в голову вам не прийшло б. Як гадаєте, що буде, якщо вас помилково поховають, коли ви будете у комі? А якщо хтось віддасть душу Богові прямо у літаку? Чи можна після кремації зробити із залишків кісток прикрасу? І ще з десяток незвичайних питань. Інакшими словами – це збірник питань та відповідей про смерть (нагадую – максимально дивних), які цікавлять людей. Зауважу, що авторка не просто пересічна письменниця, яку страшенно мучили ці дивацькі питаннячка. Вона працює у сфері поховання, тому вважайте, що краще першоджерело годі й уявити. Мої емоції Ну хіба не божевільні читають такі книги під час війни? Проте ця книга як чарівна пігулка – для підняття настрою. Стиль написання тексту простий, жартики видніються в кожному абзаці, але не заважають основній масі інформації. Книга таки орієнтована на американський ринок, зокрема є питання, які це видають. Наприклад, в деяких штатах США перед продажем будинку нові власники можуть запитати у старих, чи було скоєне якесь вбивство, чи хтось помирав. За законом десь можна це приховати, а десь – ні. Також багато моментів присвячено кремації, хоч у нас це не так популярно, вірю, що в майбутньому ситуація зміниться. Більшість цих нюансів приховано у самому тексті книги. Тому варто зважати на це, беручи книгу до рук. Кому рекомендую читати? Підліткам 12-16 років Всім, хто хоче підняти настрій та добряче насміятись Тим, хто замислюється над поняттям «смерті» Загалом непоганий нонфікшн на 2-3 вечори, щоб відволіктись. А ще книжка нагадала одну важливу річ: навіть говорячи про найстрашніше, завжди можна знаходити якийсь позитив. У наші дні це актуально.