Чи мріють андроїди про електричних овець?
Паперова книга | Код товару 682521
Yakaboo 4.7/5
Автор
Філіп К. Дік
Видавництво
Komubook
Серія книг
Komubook
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
1968
Перекладач
Тарас Бойко
Кількість сторінок
272

Усе про книжку Чи мріють андроїди про електричних овець?

Коли Рік Декард, мисливець за головами, отримує завдання ліквідувати групу андроїдів «Нексус-6», що нелегально проникли на планету Земля, він сприймає це як подарунок долі, як свій шанс врешті-решт втілити заповітну мрію свого життя – стати власником справжньої живої тварини. Однак у цьому похмурому постапокаліптичному світі ніщо не є настільки простим, як видається, і місія Декарда швидко перетворюється на кошмарний заплутаний калейдоскоп подвійної гри та обману, де мисливець, сам того не помічаючи, поступово перетворюється на здобич… Розмиваючи межі між людським та машинним, класика літературного кіберпанку, роман «Чи мріють андроїди про електричних овець?» (1968) культового американського фантаста Філіпа К. Діка (1928 – 1982) змушує нас по-новому поглянути на сутність того, що ми називаємо людським буттям. Роман є особливо актуальним сьогодні, коли симбіоз між біологічними формами та кібертехнологіями видається як ніколи реальним.

В 1982-му році роман було екранізовано знаменитим британським режисером Рідлі Скоттом під назвою "Той, що біжить по лезу/Blade Runner".

Про видання:

  • Це перше видання роману “Чи мріють андроїди про електричних овець?” українською мовою.
  • Переклад з англійської: Тарас Бойко.
  • Дизайн обкладинки: Ольга Марусин.
  • Тверда палітурка, якісний книжковий папір (Pamo Super).
Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Філіп К. Дік
Видавництво
Komubook
Серія книг
Komubook
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
1968
Перекладач
Тарас Бойко
Кількість сторінок
272
Рецензії
  • Электрические овцы и потерянные запятые 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Честно признаюсь, что когда получила свой экземпляр «Чи мріють андроїди про електричних овець?» в Хармсе, я преисполнилась патриотического оптимизма и надежд. Дело еще было на День независимости, так что я даже опубликовала хвалебный пост о том, какие классные книги у нас издаются, как здорово, что есть такие инициативы, как Komubook, и вообще скоро заживем!..

    Но очень быстро мой пыл был охлажден. Во-первых (да и в основных), это качество издания. На страницах десяти у меня были пятна от типографской краски. Текст оставался читабельным, но ничего приятного в подобном нет. Также роману катастрофически не хватает вычитки. Я не граммар-наци, но мой внутренний латентный филолог регулярно подсказывал мне, что так оформляться диалоги не должны. Там постоянно терялись запятые и дефисы, иногда приходилось перечитывать предложение чтобы понять, когда заканчивается реплика персонажа и начинается пояснения автора. И это если не считать банальных пунктуационных и грамматических ошибок, которые хоть и были, но не обращали так на себя внимания.

    Если же говорить о хорошем, то... да, это определенно шаг вперед. Слегка неловкий, немного не туда, но направление деятельности издательства Komubook задано и оно мне нравится. «Чи мріють андроїди про електричних овець?» - вторая книга Филиппа Дика, изданная этим издательством во второй «волне». Не знаю, как обстоят дела с остальными книгами, но искренне надеюсь, что лучше, чем с этой. В конце концов, эта та классика, мимо которой не должен пройти ни один любитель фантастики. И, чего уж, обложка получилась отличная, приятно смотреть на полке.

    Ставлю тройку за исполнение и пятерку за энтузиазм в надежде, что все ляпы будут исправлены в будущем. И тогда уж заживем!..)
  • Хіба ревуть електроволи... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Мистер Филип Дик был странным человеком. Утверждал, что в него попал космический луч, и теперь он помнит свои прошлые воплощения. Называл Станислава Лема "коммунистическим архизлодеем" (Лем, кстати говоря, называл Дика "единственным настоящим научным фантастом в Америке"). И писал странные, ни на что не похожие книги...

    "Do androids dream of electric sheep" - одно из известнейших произведений Филипа Дика, давно уже покинувшее книжные страницы и освоившее другие форматы. По нему был снят "Блейдраннер" с Харрисоном Фордом и Рутгером Хауэром. Несколько лет назад вышла графическая новелла, полностью сохранившая авторский текст Дика и великолепно иллюстрирующая его. Была и театральная постановка.

    И, разумеется, были переводы книги на разные языки - ведь проблемы сопереживания, эмпатии, одиночества универсальны. Наконец появился и украинский перевод, опубликованный с помощью краудфандинга на платформе "Komubook". И это уже радует. Значит, есть у нас в стране люди, которые ценят хорошую фантастику и хотят, чтобы хорошие книги публиковались на украинском языке, более того - которые готовы вложить в это собственные деньги.

    Свой экземпляр "Чи мріють андроїди про електричних овець" получил наконец и я. Перевод хороший, точный. В оригинальном тексте Дика много оборотов, которые достаточно трудно перевести с английского (например, "She keeps calling the owl it"), но переводчик с ними справился. "Говорящие" фамилии Бастера Френдли и Вилбура Мерсера остались неизменёнными, в отличие от, к примеру, русского перевода издательства "Осирис", в целом довольно точного, где они стали Дружби и Сострадающим. Сохранилась эмоциональная составляющая, которую легко убить скверным переводом - душевные метания Рика Декарда, глухая тоска его жены Айрин, медленное угасание Джона Р. Исидора, доброжелательная отстранённость Фила Реша, отчаянная решимость Роя Бейти, коварство Рейчел...
    Сохранилась эмпатия, сопереживание героям - и людям, и андроидам.

    Недостатки? Да, без них не обошлось. Есть опечатки, их, к сожалению, немало. Издательству бы хорошего корректора... Тем не менее книга очень хороша и своих денег, безусловно, стоит. Жду украинского перевода "The Man in the High Castle".
Купити - Чи мріють андроїди про електричних овець?
Чи мріють андроїди про електричних овець?
160 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Філіп К. Дік
Філіп К. Дік

Американський письменник-фантаст Філіп К. Дік (Філіп Дік) вважається одним з головних візіонерів нашого часу і культовою фігурою в літературі. Книги автора досі викликають суперечливі відгуки та рецензії. Незважаючи н

Детальніше

Рецензії Чи мріють андроїди про електричних овець?

  • Электрические овцы и потерянные запятые 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Честно признаюсь, что когда получила свой экземпляр «Чи мріють андроїди про електричних овець?» в Хармсе, я преисполнилась патриотического оптимизма и надежд. Дело еще было на День независимости, так что я даже опубликовала хвалебный пост о том, какие классные книги у нас издаются, как здорово, что есть такие инициативы, как Komubook, и вообще скоро заживем!..

    Но очень быстро мой пыл был охлажден. Во-первых (да и в основных), это качество издания. На страницах десяти у меня были пятна от типографской краски. Текст оставался читабельным, но ничего приятного в подобном нет. Также роману катастрофически не хватает вычитки. Я не граммар-наци, но мой внутренний латентный филолог регулярно подсказывал мне, что так оформляться диалоги не должны. Там постоянно терялись запятые и дефисы, иногда приходилось перечитывать предложение чтобы понять, когда заканчивается реплика персонажа и начинается пояснения автора. И это если не считать банальных пунктуационных и грамматических ошибок, которые хоть и были, но не обращали так на себя внимания.

    Если же говорить о хорошем, то... да, это определенно шаг вперед. Слегка неловкий, немного не туда, но направление деятельности издательства Komubook задано и оно мне нравится. «Чи мріють андроїди про електричних овець?» - вторая книга Филиппа Дика, изданная этим издательством во второй «волне». Не знаю, как обстоят дела с остальными книгами, но искренне надеюсь, что лучше, чем с этой. В конце концов, эта та классика, мимо которой не должен пройти ни один любитель фантастики. И, чего уж, обложка получилась отличная, приятно смотреть на полке.

    Ставлю тройку за исполнение и пятерку за энтузиазм в надежде, что все ляпы будут исправлены в будущем. И тогда уж заживем!..)
  • Хіба ревуть електроволи... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Мистер Филип Дик был странным человеком. Утверждал, что в него попал космический луч, и теперь он помнит свои прошлые воплощения. Называл Станислава Лема "коммунистическим архизлодеем" (Лем, кстати говоря, называл Дика "единственным настоящим научным фантастом в Америке"). И писал странные, ни на что не похожие книги...

    "Do androids dream of electric sheep" - одно из известнейших произведений Филипа Дика, давно уже покинувшее книжные страницы и освоившее другие форматы. По нему был снят "Блейдраннер" с Харрисоном Фордом и Рутгером Хауэром. Несколько лет назад вышла графическая новелла, полностью сохранившая авторский текст Дика и великолепно иллюстрирующая его. Была и театральная постановка.

    И, разумеется, были переводы книги на разные языки - ведь проблемы сопереживания, эмпатии, одиночества универсальны. Наконец появился и украинский перевод, опубликованный с помощью краудфандинга на платформе "Komubook". И это уже радует. Значит, есть у нас в стране люди, которые ценят хорошую фантастику и хотят, чтобы хорошие книги публиковались на украинском языке, более того - которые готовы вложить в это собственные деньги.

    Свой экземпляр "Чи мріють андроїди про електричних овець" получил наконец и я. Перевод хороший, точный. В оригинальном тексте Дика много оборотов, которые достаточно трудно перевести с английского (например, "She keeps calling the owl it"), но переводчик с ними справился. "Говорящие" фамилии Бастера Френдли и Вилбура Мерсера остались неизменёнными, в отличие от, к примеру, русского перевода издательства "Осирис", в целом довольно точного, где они стали Дружби и Сострадающим. Сохранилась эмоциональная составляющая, которую легко убить скверным переводом - душевные метания Рика Декарда, глухая тоска его жены Айрин, медленное угасание Джона Р. Исидора, доброжелательная отстранённость Фила Реша, отчаянная решимость Роя Бейти, коварство Рейчел...
    Сохранилась эмпатия, сопереживание героям - и людям, и андроидам.

    Недостатки? Да, без них не обошлось. Есть опечатки, их, к сожалению, немало. Издательству бы хорошего корректора... Тем не менее книга очень хороша и своих денег, безусловно, стоит. Жду украинского перевода "The Man in the High Castle".
  • Мечтают ли андроиды об электроовцах?
    Книга была написана в 1968 году. Это классика научной фантастики американского писателя. Изображен мир постапокалипсиса далекого будущего. На умирающей земле осталось мало жителей. Они живут среди ядерной пыли в пустых домах. Животные почти все умерли, оставшихся продают за огромные деньги. От городов остались одни руины, люди страдают от радиации, начинают деградировать, круглосуточно смотрят телевизор. Появилась новая религия сострадания и ритуалы эмпатии.
    С колонии Марса на Землю прибывают андроиды, максимально похожие на людей. Отличаются они только тем, что не умеют сопереживать, не склонны к эмпатии. Рик Декард работает в земной полиции, выявляет беглых андроидов, используя психо-эмоциональные тесты. На Марсе андроиды находятся в подчинении у людей. Их интеллект намного выше, ум развитый, они считают, что достойны свободной жизни. Декарду поручают найти группу андроидов, сбежавших с Марса и скрывающихся под видом людей, и уничтожить их.
    В романе поднято много серьезных тем. Говорится об эмпатии, одиночестве, слепой вере, культе личности, бессмысленной жестокости, искусственном интеллекте. Автор задается вопросом – что именно делает человека человеком. Сюжет развивается в течение одного дня. Много размышлений. Придуманный мир пугает тем, что уже и сейчас люди жестокие по отношению друг к другу, превращаются в андроидов, не проявляя человеческие чувства и эмоции, устраивают войны, разучились сострадать.
  • Мрії андроїдів
    Про цю книгу уже чули мабуть усі поціновувачі фантастики. Якщо й не чули - то фільм по цій книзі, чи його продовження точно бачили. Що фільм, що книга - це культові речі в фантастиці. Я вважаю, що цей роман - один зі стовпів кіберпанку і науково-фантастичних книжок.

    Дія книги відбуваєтся в постапокаліптичному місті Сан-Франциско. Після Остаточної світової війни, яка забруднила навколишнє природне середовище пилом і радіацією, що призвела майже до повного винищення усіх живих звірів і птахів на планеті, а також змусила емігрувати людей на інші планети та супутники Землі. Ті люди, що лишилися - або працюють на важких роботах, або опромінені настільки, що вважаються другосортними, так званими "тупоголовими" членами суспільства.

    На поміч людству в освоєнні нових космічних горизонтів, глобальна корпорація "Роузен" вивела електричних помічників - андроїдів, які здатні виконувати найважчу роботу в іншопланетних колоніях. Тварин на Землі майже не залишилося. Ті, що залишилися - живуть в помешканнях людей, і коштують шалені гроші. Їх все частіше замінюють електронними копіями, які коштують дешевше, проте тримати їх вдома - це принизливо і кожен житель Землі бажає придбати собі справжню, живу тваринку.

    Так і Рік Декард - головний герой роману тримає в себе електричну вівцю, і понад усе хоче придбати справжню. Працює він "мисливцем за головами" - знаходить та ліквідовує андроїдів, які, вбиваючи своїх власників, втікають на Землю, щоб там заховатися, і почати нове життя, часом доволі загрозливе для землян. Рікові та його дружині така робота не надто подобається, і Декард вважає, що йому пора "зав'язати" з убивствами, але після того, як він назбирає достатньо грошей на живу вівцю.

    І шанс заробити йому випадає - одразу вісім небезпечних андроїдів серії "Нексус 6" втікають з космічної колонії на Землю. Його напарника при цьому небезпечно ранять, і розібратися з цими злочинцями мусить саме Рік. Але спершу цих "анді" треба виявити. Проблема заключається, що ці андроїди зовні виглядають, як живі люди. Виявити їх можна лише через тест на "емпатію" - своєрідний аналог співчуття. Чи зможе Рік ліквідувати цих небезпечних андроїдів, і чи зможе таки здійснити свою мрію про купівлю справжньої вівці - можна дізнатися з цього чудового роману.

    Книга, як на мене - вийшла просто шикарною! Сюжет дуже напружений, і цікавий, характери героїв вдало прописані, а головне - в романі зачіпаються дуже багато важливих питань: взаємовідносини між людьми і андроїдами, питання релігії, піднімається проблема збереження навколишнього середовища, і важливості усіх живих істот на Землі.

    Саме видання чудово оформлене, з хорошим українським перекладом, якісним папером, і красивою обкладинкою. Дякую видавництву "Комубук" та сайту "Yakaboo" за цю книгу!
  • класика фантастики українською
    Сюжет книги чудовий. Чистий кіберпанк, яким він має бути - все погано і краще точно не буде. Питання тільки в тому, що ти можеш отримати зараз, бо завтра може і не бути.
    В книзі розбирають питання, на які незабаром нам доведеться шукати відповіді в реальності. По-суті, заголовок говорить сам за себе.

    Варто читати: всім, хто дивився "Той, що біжить по лезу" і кого залишилися питання. Ця книга - першоджерело і після неї стає краще зрозумілим фільм (хоча він сам по собі - шедевр).
    Що сподобалося: чудова палітурка, красиве оформлення, приємно тримати книгу в руках. Гарний папір. Прекрасно, що книга українською.
    Що могло б бути кращим: якість тексту. Буває важко зрозуміти, чому деякі речення саме так побудовані. Здається, що перекладач спочатку на російську подумки перекладав, а потім уже українською.
    Загальне враження: гарна книга, потрібно брати для домашньої бібліотеки і для підростаючого покоління любителів фантастики. І добре, що вся серія Діка у видавництва оформлена в однаковому стилі - це просто красиво.
  • Анді 0% пользователей считают этот отзыв полезным
    Це перша прочитана мною книга Філіпа Діка, хоч я і не фанат фантастики, але цю книгу вирішив прочитати з двох причин, по-перше це сильно розпарена книга, саме через фільм «Блейдранер», котра знята по даній книзі, що є одночасно другою причиною, адже перегляд фільму є в планах, тому вирішив почати із книги. Читаючи книгу, я зрозумів, що люблю все таки фентезі, а ось фантастика мені не йде, фантастика, як стиль, але насправді в цій книзі фантастики небагато, а ось чого багато то це філософії, роздумів про світ майбутнього, де границя між людиною і роботом «Андроїдом» буде мінімальна, і це читається це все класно. Сама історія побудована цікаво, багато поворотів сюжету, коли головний герої вагається, або потрапляє в дивні ситуації, і неймовірним способом це все вирішується. Якщо світ майбутнього буде таким, як в книзі то нас чекають важкі часи, але кермо в наших руках і вибір за нами. Книга зроблена якісно, ну як завжди у «Комубук», переклад пана Бойка порадував, так як і «Сніданок у Тіффані».
    Це дійсно якісна фантастика, і варто читати такі книги для розвитку, адже нас чекають виклики, але, думаю, ми справимося, як Рік Декард!
 

Характеристики Чи мріють андроїди про електричних овець?

Автор
Філіп К. Дік
Видавництво
Komubook
Серія книг
Komubook
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
1968
Перекладач
Тарас Бойко
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Minion Pro
Тираж
1000
ISBN
978-966-97490-6-2
Вага
300 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Чи мріють андроїди про електричних овець?