Нещодавно вкотре перечитала ''Червоне та чорне '' і знову емоції переповнюють мене, настільки актуальна історія розказана у романі! Сходження соціальними сходами звичайного хлопця, простолюдина, його перемоги й поразки, любовні пристрасті , честолюбство та жага слави... Я проводжу аналогії з нашим часом і роблю висновок, що практично нічого не змінилося. Так, реалії зараз інші, проте люди як хотіли кохання, так і хочуть. Тільки шляхи у всіх різні. От і Жульєн Сорель вибрав свій. Розумний, грамотний, інтелігентний , амбіційний, не позбавлений марнославства, він викликає різні почуття. З одного боку, я його розумію і співчуваю, але з іншого - багато його вчинків варті засудження. Проте я не хочу судити героя. Тим більше враховуючи те, що чекає на нього у фіналі... Роман написаний чудовою літературною мовою та грамотно побудований. Розповідь некваплива, з безліччю деталей, розлогими описами, це може здатися нудним. Однак Стендаль вміє вчасно повернути сюжет так, що вже не до нудьги, починаєш переживати за героїв, а емоції розжарюються до краю і чим далі тим емоційнішим стає текст, в кінці кінців, від книги вже стає не відірватись. Фінал просто рве душу. Щоразу читаю і щоразу сподіваюсь, що все буде інакше... Рекомендую.

Не люблю я любовні романи, занадто легкими вони здаються, до того ж часто читаються нудно, без інтриги і заглиблення у психологію. Однак цей опит точно не про роман Фредеріка Стендаля "Червоне і чорне". Найбільше у цій історії мені сподобалися персонажі. Головний герой - Жюльєн дуже неоднозначний персонаж. Він намагається бути порядним, благородним, безкорисливим, однак під гнітом суспільства та обставин вимушений навіть у стосунках шукати вигоду, грати не свою роль. Через це юнак неймовірно страждає, однак не змінює свого способу життя. Я навіть не очікувала, що книга мені так сподобається. Однак все-таки читати книгу варто дозовано, оскільки сприймається вона досить важкувато. Від мене 4/5.

Ця книга більше ніж просто черговий любовний роман. Особисто для мене в ній просто таки ідеально розкритий внутрішній світ закоханої пари. Не вдаючись до аналізу моральних аспектів таких відносин, хочу зазначити що цікаво було читати як розвивається роман між Жульєном та старшою за нього більш ніж на десять років жінкою. Як не дивно саме жінка є жертвою цих відносин, тому що вона дійсно покохала юнака, розуміючи при цьому весь трагізм цих відносин. Жульєн став заручником власних егоїстичних цілей та бажання довести суспільству, що з ним потрібно рахуватись, тому що все життя він відчував неповноцінність, внаслідок нещасливого дитинства.