На написання повісті «Через кладку» письменниця зважилася не одразу – довго роздумувала. Хотілося сказати про дуже особисте й водночас не давати волю власним почуттям. Можливо, тому розповісти про непросте кохання-протистояння вона довірила чоловікові та ще й у формі щоденникових записів, які мають здатність угамовувати пристрасті. Власне, їх тут небагато, зате є плетиво настроїв, думок, розкрито глибину почуттів, внутрішній світ головних героїв – Мані Обринської та Богдана Олеся. На початку повісті, зовсім молодими, вони ступили на кладку по обидва її боки, плекаючи надію втілити свої — такі різні — мрії в дорослому житті. Нині читач довідається, чи все сталося, як гадалося.