«Чайлд-Гарольдові мандри», дві перші пісні яких вийшли друком у травні 1812 року, протягом одного дня зробили 24-річного Джорджа Ґордона Байрона славетним. Вони описують реальну подорож автора Піренейським півостровом і Балканами, але поєднання плинної й дотепної розповіді з глибокими роздумами (й нотками «всесвітньої туги» зневіреного молодого ліричного героя) відразу зробило цю поему улюбленим читвом для багатьох тисяч людей на всьому європейському континенті. А написані через кілька років ще дві пісні додали їй філософської глибини і трагізму. Найновіший український переклад пера Максима Стріхи має на меті відтворити всі поетичні принади цього еталонного твору доби Романтизму.