Після історії Роса та Лейли, ця історія обовʼязкова до прочитання

Після "творчості" Пенелопи Дуглас та її «зухвалого» вайбу, а також за порадами з Буктоку, цю історію знайшла самостійно. Книга затягнула: тепер очікую на другу частину, а загалом вичитую все від цієї авторки — це справді цікаво. Сюжет закручений. Були моменти, коли я розуміла, що певні події важливі і на них треба звернути увагу, дещо здавалося передбачуваним, але фінальна кінцівка просто рознесла (в хорошому сенсі!). Звісно, трохи не вистачає еротики, бо я таке полюбляю, проте це повністю перекривається самим сюжетом та стосунками головних героїв. Трініті — не картонний персонаж, за нею цікаво спостерігати. Зейн — приємно вирізняється тим, що не страждає на надмірну маскулінність, мізогінію чи сексизм (як це часто буває з головними героями в дарк-романах). Щоправда, іноді здається дещо занадто глибоким для своїх 22 років, але це додає йому шарму. Це не висока художня література, але після знущань над моєю психікою книгами Пенелопи Дуглас — це справжній ковток свіжого повітря. Дуже цікаво, як далі розвиватиметься сюжет і персонажі, тому сміливо переходжу до другої частини циклу!

Мені сподобалось. От прям класно, але не прочитавши основну серію буде зовсім не зрозуміло, що і до чого