Уособленням «бездомності» у новому романі Євгенії Сенік є персонажі, життєві історії та портрети яких базуються на реальних подіях, проте розглядаються крізь призму художнього твору. Кожен із героїв з різних причин втратив або добровільно покинув колишнє місце у суспільстві та опинився у швейцарській спільноті для безпритульних.