У творі «Божественна комедія» Данте Аліг'єрі будує строгу систему небесного вирію, уявляючи його у вигляді 9 сфер, що оточують божественний центр («Полум'яну Троянду»).

У земному раю провідником Данте стає його кохана Беатріче. Вона сидить на колісниці, в яку запряжено грифона (алегорія тріумфуючої церкви). Беатріче спонукає Данте до покаяння, а потім підносить його, вже просвітленого на небо. Заключна, третя, частина поеми присвячена мандрам Данте небесним раєм.