Ця книга викликає в мене суперечливі почуття. З одного боку, дуже добре, що така книга є: роботи Босха заслуговують на таку грунтовну книгу такого великого формату. З іншого боку, зі слів "Complete Works" я очікував _повного_ і детального представлення кожної роботи. Розглянемо, наприклад, такі відомі триптихи як "The Garden of Earthly Delights" і "The Last Judgement". Оригінали мають дуже великі розміри та безліч деталей. І, здавалося б, якщо ми говоримо про книгу, яка присвячена творчості Босха в усіх її деталях, чому би не взяти ці величезні триптихи і, умовно, поділити їхні ліву та праву частину на два прямокутники, центральну частину поділити на чотири прямокутники - і виділити по окремій сторінці в книзі на кожен із цих прямокутників, щоби можна було в деталях роздивитися кожну частину триптиха? Наприклад, у "The Garden of Earthly Delights" я хотів би більш детально роздивитися кожну із будівель рожевого кольору. Але ні! Автор обирає якісь випадкові фрагменти, збільшуючи їх до розмірів цілої сторінки, і ці збільшені фрагменти є лише мізерною частиною триптиха, не відображаючи сукупно й десятої його частини, якщо скласти їх усіх докупи. Тобто, у нас є увесь триптих на розвороті, на якому складно роздивитися усі деталі, яких дуже багато, і набір сильно збільшених окремих фрагментів, вибраних без якоїсь відчутної системи чи логіки. Навіщо було так робити, замість то, щоби послідовно пройтися по всій площі триптиха, даючи змогу роздивитися _усі_ його фрагменти у збільшеному вигляді? Це питання до автора книги.