Бойня номер п'ять
Паперова книга | Код товару 454445
Автор
Курт Воннегут
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Вавилонська бібліотека
Мова
Українська
Рік видання
2014
Рік першого видання
1969
Перекладач
Володимир Діброва, Лідія Діброва
Кількість сторінок
320 с. (ілюстрації)

Усе про книжку  Бойня номер п'ять

За своїм жанром «Бойня номер п'ять» (1969) американського письменника Курта Воннеґута (1922-2007) є органічним сплавом історії, психології, соціології, сатири, наукової фантастики та елементів автобіографії. Нервовим центром роману є нищівне бомбардування Дрездена англо-американською авіацією навесні 1945 року. Але як і в будь-якому шедеврі, зміст «Бойні номер п'ять» не обмежується описом цієї події. Використання кількох перспектив, повна відсутність статики та дидактичності, стрімкі переходи з трагічного в комічне дозволяють Курту Воннеґуту не лише розповісти про цей епізод часів Другої світової війни, але й порушити багато базових питань людського буття. «Бойня номер п'ять» справедливо вважається вершиною творчості Курта Воннеґута й одним із найвищих здобутків американської і світової літератури минулого століття.

Видана разом із Фундацією короля Юрія у рамках проекту «Вавилонська бібліотека».

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Курт Воннегут
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Вавилонська бібліотека
Мова
Українська
Рік видання
2014
Рік першого видання
1969
Перекладач
Володимир Діброва, Лідія Діброва
Кількість сторінок
320 с. (ілюстрації)
Рецензії
  • Sergo
    5 січня 2015 р.
    Рецензия 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Замечательное произведение. Хотелось иметь дома хорошее издание, остановился на этом и не ошибся. Оформление, переплет, перевод - все отлично. Спасибо ВСЛ. Рекомендую.
  • Настя Ткачук
    21 жовтня 2018 р.
    Притча про війну 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Це перша книга даного письменника, прочитана мною. Доволі неоднозначні відгуки відштовхували мене від її прочитання, та й сама антивоєнна тема не передбачала мого позитивного настрою. Але все таки вирішила почитати хоча би перші сторінки і ... не зчулася, як дійшла до останніх.
    Не можу і не хочу порівнювати цей твір з іншими книгами подібного жанру. Так, тут знову ж можна говорити про людську "надздібність", - але не про геройство, не про альтруїзм і патріотство; про те, що людина повинна пристосуватися до обставин, щоб вижити. З одного боку, можна подумати, що головний герой - слабкий духом, в нього все погано з моральними переконаннями. З іншого - проявляючи слабкість, демоструючи страх перед смертю і небажання боротися, головний герой ставить питання - хто я такий, щоб суперечити долі? От і читач повинен задатися багатьма питаннями, але насамперед - що важче, розв'язати війну, чи вміти жити в мирі без воєн та насилля?
    Особисто я думаю, що книга наповнена дійсно корисними думками і правильними орієнтирами. Тому обов'язково рекомендую до прочитання!
Купити - Бойня номер п'ять
Бойня номер п'ять
150 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Курт Воннегут
Курт Воннегут

Курт Воннегут - відомий есеїст і фантаст, майстер сатиричного жанру і автор сценаріїв для популярного серіалу «Байки зі склепу». За життя багато критиків і журналістів називали його головним письменником Нью-Йор?

Детальніше

Рецензії  Бойня номер п'ять

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Sergo
    5 січня 2015 р.
    Рецензия 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Замечательное произведение. Хотелось иметь дома хорошее издание, остановился на этом и не ошибся. Оформление, переплет, перевод - все отлично. Спасибо ВСЛ. Рекомендую.
  • Настя Ткачук
    21 жовтня 2018 р.
    Притча про війну 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Це перша книга даного письменника, прочитана мною. Доволі неоднозначні відгуки відштовхували мене від її прочитання, та й сама антивоєнна тема не передбачала мого позитивного настрою. Але все таки вирішила почитати хоча би перші сторінки і ... не зчулася, як дійшла до останніх.
    Не можу і не хочу порівнювати цей твір з іншими книгами подібного жанру. Так, тут знову ж можна говорити про людську "надздібність", - але не про геройство, не про альтруїзм і патріотство; про те, що людина повинна пристосуватися до обставин, щоб вижити. З одного боку, можна подумати, що головний герой - слабкий духом, в нього все погано з моральними переконаннями. З іншого - проявляючи слабкість, демоструючи страх перед смертю і небажання боротися, головний герой ставить питання - хто я такий, щоб суперечити долі? От і читач повинен задатися багатьма питаннями, але насамперед - що важче, розв'язати війну, чи вміти жити в мирі без воєн та насилля?
    Особисто я думаю, що книга наповнена дійсно корисними думками і правильними орієнтирами. Тому обов'язково рекомендую до прочитання!
  • Viktoria Gnypa
    22 вересня 2017 р.
    Роман в телеграфічно-шизофренічному стилі 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Від самого початку книги мені хотілось згадати перші роки навчання в університеті і поставити головному герою діагноз: чи то в нього шизофренія чи то психоз на фоні пережитого потрясіння з стійкими галюцинаціями про подорож у часі і на інші планети… Сам автор делікатно підказує, що роман написаний в телеграфічно-шизофренічному стилі.
    Про що книга? Про бомбардування Дрездена, де майже нічого нема про саме бомбардування. Книга про безглуздість війни, про те, що ми схильні ідеалізувати все, що нас оточує. Про те, що на війну ідуть не герої, а звичайні люди, які бояться, переживають і просто намагаються вижити…
    А ще це книга про те, що варто жити лише тут і тепер, не переживати про майбутнє і не думати про минуле, бо «такою була структура цього моменту» потрібно лише «не звертати уваги на погане і зосереджуватись на хороших хвилинах». Погодьтесь, непогана рекомендація на майбутнє.
    До речі книга «Бійня № 5» була заборонена в Америці через величезної кількості страшних сцен, щоб не травмувати психіку дітей.
  • Ольга Млиновська
    9 травня 2019 р.
    Чудова
    Це не перше моє знайомство із творчістю Воннегута: до цього я уже читала його роман "Колиска для кішки", який мене те не щоб розчарував, але й дуже сильно не вразив (я, мабуть, мала до нього дещо інші очікування). Тому й до цієї книги мала певні упередження, але все-таки зважилася її прочитати, оскільки ну дуже вже багато книголюбів мені її рекомендували, як найбільш вдалу у творчості Курта Воннегута. І я дуже рада, що таки зважилася.

    "Бойня номер п'ять, або Дитячий хрестовий похід" - це антивоєнний роман, який не схожий на жодний інший. Це дуже незвичайна антивоєнна історія, яка пропонує дещо незвичайний погляд на війну, не такий, до якого ми звикли. Це взагалі одна з найнезвичайніших книг, які мені доводилося коли-небудь читати.

    В центрі роману ще зовсім юний Біллі, якому довелося стати солдатом у Другій світовій. Він ще зовсім дитина, як і усі інші, хто з ним до цієї халепи потрапив. А ще він має певну особливість - Біллі може випадати із часу і з'являтися у будь-якій іншій часовій точці свого життя, а ще він побував на іншій планеті і дечому там навчився.

    Ця книга розповідає про жахіття війни на прикладі бомбардування Дрездена - операції англо-американських повітряних сил, яка досі вражає своєю безглуздістю і масштабом людських втрат.

    Цей роман - це суміш жанрів, яка поєднує в собі елементи автобіографії, історичного роману, фентезі тощо, яка може навчити визнавати власні помилки, прощати їх і рухатися далі.

    Видання від ВСЛ та Вавилонської бібліотеки просто чудове.
  • Іванна Барановська
    14 квітня 2019 р.
    Бойня номер пять...
    Курт Воннегут написал свою книгу с некими элементами автобиографии, соединил в ней философию и острую сюжетность, фантастику и некую сатиру.

    Билли Пилигрим ложиться спать вдовцом, а просыпается в день свадьбы; он находится на фронте и через некоторое время лежит в госпитале, куда попадет лишь через несколько лет; Билли много раз видел свою смерть, как и свое рождение, он то и дело попадает в прожитие им события своей жизни. Билли пережил бомбежку Дрездена и 135000 тысяч людей, погибших при ней. Такие дела. Но как учили тральфамадорцы, передвигающиеся на летающих блюдцах, к смерти нужно относиться, как к моменту.

    Книга обо всем. И ни о чем одновременно… О времени. О жизни и смерти. О войне и любви.

    «Одно из самых главных последствий войны состоит в том, что люди в конце концов разочаровываются в героизме».

    В рассказе автор осуждает героизацию войны в кино и книгах. Он показывает, что война – бойня и в то же время неких крестовый поход совсем юных солдат, которых отправляют воевать. Такие дела.
  • ivan
    10 лютого 2019 р.
    Добре, але не супер
    Мені так багато схвального розповідали про цю книжку, що я очікував чогось більшого від прочитання. Один знайомий двадцятирічний хлопчина, навіть став після неї затятим пацифістом, і казав, що так буде із кожним :) Я старший від нього і я не став. У Воннегута є певна кількість відносно шокуючих побутових фактів, але в моїй свідомості вони додалися до решти подібних. Відверто, останній Акунін і той буде страшніший, я вже мовчу про Василя Барку.
    Одначе, це цікавий постмодерний твір, складний за будовою, повний неоднозначності, зі зміщеним відчуттям реального та нереального. Це одночасно - трагедія, якщо все читати з позиції реалізму, або шедевр світової темпоральної фантастики, якщо сприймати воєнні події як тло. Я тяжію до другого прочитання. Насправді, твір має безліч і безліч аллюзій і значень. Головний герой - звичайна маленька людина, долю якого зруйнувала велика війна. Жоден не хотів би бачити себе на його місці.
    Оформлення книги якісне, але переклад мені не сподобався, через дивно вжиті жаргонізми, та діалектизми, жодного сенсу у наближенні класичного твору до сучасного читача таким чином, я не бачу. Мені більш до серця старий український переклад видавництва "Дніпро".
  • Инесса Братчикова
    31 січня 2019 р.
    Война - это бойня.
    После множества хороших отзывов об этой книги и советов со стороны тех, кто читал, решилась и я взяться за этот роман. И впечатления книга оставила далеко не однозначные.

    Билли Пилигрим видел бомбардировку Дрездена и это становится последней точкой в его безумии. Но, может, война не ослепила его восприятие, а наоборот, заставила взглянуть трезво на окружающий его мир?

    Начну с того, что понравилось в этом романе:

    - антивоенная идеология: бравые солдаты, идущие в бой, дабы уничтожить врага - не более, чем красивая картинка; в действительности, война - это бойня;

    - очень крутая идея с прыжками во времени;

    - автор придумал занимательную планету - Тральфмадор - и населил ее удивительными жителями, с которыми было интересно познакомиться.

    Но все плюсы перекрывает один значительный недостаток - читать до сумасшествия скучно. Такое маленькое произведение, а казалось, что оно бесконечное. Тяжело далась мне эта книга, еле дошла до финала.

    Ох, Воннегут явно не мой автор... Хотя все равно было любопытно с ним познакомиться.
  • Nataliia Bogdan
    6 грудня 2018 р.
    Дитячий хрестовий похід
    До цієї книги читацькі стосунки з Воннегутом у мене якось зовсім не склались, бо попередні його твори лишали після себе суцільне розчарування. І все через той абсурдний стиль написання, коли здається, що книгу писала або дитина, або хтось не при здоровому глузді. ..Бойня №5.. теж починалась для мене розчаруванням, але вже за сторінок 50 я відчула, що мене затягує. І затягує якраз не сюжет, а отой абсурдний стиль написання, в якому автор поєднує все, що на перший погляд неможливо поєднати.
    Автор описує життя Біллі Піллігріма під час та після війни так, що всю книгу можна розібрати на цитати. Це і про те, що ми ..наче комахи в бурштині, які застигли в часі.., і про те, що війна - це дитячий хрестовий похід, бо ..нормальних солдатів уже не лишилось.., і про те, що кожен з нас, робить те, що в даний момент є правильним, бо інакше і не буває. І хоч автор це і засуджує, але ..Дрезден бомбили тому, що так треба було, бо це були вороги.. Бо ж і Бог спалив Содом і Гоммору через грішників, які там жили. І мороз іде поза шкірою, коли автор стверджує, що найбільше він любить дружину Лота за те, що коли їй було наказано не дивитись на палаюче місто, вона таки обернулась, бо це говорить про її людяність...
    Читайте і насолоджуйтесь, бо книга неперевершена!!!!
  • Майя Слободян
    17 серпня 2018 р.
    Найчесніша книжка про війну
    Книгу «Бойня №5, або Хрестовий похід дітей» Курта Воннегута цілком можна назвати постмодерністською казкою, яка ґрунтується на реальних фактах. Дуже страшних реальних фактах. Це одночасно автобіографічний і фантастичний роман про бомбардування Дрездена під час Другої світової війни. Крім того, це твір про подорожі у часі. Можна сказати, що це книга з перших вуст, адже під час бомбардування цього німецького міста силами союзників Воннегут був військовополоненим і працював на одному з заводів Дрездена. Здається, що понад усе це автор прагне, щоб війни – будь-які війни, припинили героїзувати. Ось чому «Бойню №5» цілком можна назвати і антивоєнним романом.

    Навряд чи можна назвати цей твір найкращою книжкою про війну, але вона вже точно найчесніша. І це так правильно, що Воннегут не пише про війну красиво і просто, бо ця краса і простота лише спокушають на наступні війни. Реалістична лінія у романі сподобалась мені набагато більше, аніж фантастична. І книга в цілому справила на мене велике враження, тому можу радити.
  • coolneva
    30 травня 2018 р.
    Цікавий нестандартний роман
    Роман «Бойня номер п'ять» американського письменника Курта Воннегута є дуже дивним поєднанням реальних подій з фантастикою. Автор своєю роботою намагається нам розповісти про бомбардування Дрездена союзними війсками у 1945 році. Твір заснован на реальних подіях, свідком яких був Воннегут.

    Після бомбардування Перл-Гарбору Курт Воннегут приєднався до американської армії у Другій світовій війні. Як і герой його роману, він потрапив до полона й перебував у Дрездені. Бомбосховищ у Дрездені не було й багато людей загинуло. Він та ще декілька солдатів пережили бомбардування, тому що наніч їх замикали у підвалі на бійні №5.

    Воннегут вважав, що бомбардування не було необхідним, загинули в більшості мирні люди. Ці настрої присутні у його творі, тому цей роман дуже довго був заборонений у США.

    Книга починається нестандартно, а саме, роздумами автора про написання твору. Як його написати, щоб не підносити війну, а донести людям ті жахливі події, які він сам пережив. Трагічні події розбавляються комічними й фантастичними моментами пов'язаними з інопланетянами й подрожами у часі.

    Мені сподобалась ідея, яку повідали головному герою інопланетяни, що час насправді не біжить, а що він є сталим, тобто завжди відомо, що має відбутися.
    Що коли людина помирає, вона помирає в одну конкретну мить, а в усі інші миті вона жива.

    Саме бомбардування Дрездена у романі не описується, змальвуються події до, після та пов'язані з цією жахливою подією. Розповідається про безглуздість ситуації, про нікому не потрібні жертви.

    Книга дуже специфічна й дивна через поєднання жорстокої реальності й фантазійних частин. Це моя перша книга Курта Воннегута, але я хочу знайомитись з ним й надалі.
 

Характеристики  Бойня номер п'ять

Автор
Курт Воннегут
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Вавилонська бібліотека
Мова
Українська
Рік видання
2014
Рік першого видання
1969
Перекладач
Володимир Діброва, Лідія Діброва
Кількість сторінок
320 с. (ілюстрації)
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
60x84/16 (~145x200 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Arctic Volume Ivory
Папір
Офсетний
Шрифт
MetaPro
Тираж
1700
ISBN
978-617-679-084-6#0-385-33384-6
Вага
600 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Література XX ст.
 
Про автора  Бойня номер п'ять