Петро Панч (справжнє ім’я Петро Йосипович Панченко, 1891—1978) — відомий український новеліст, романіст. У роки громадянської війни він спочатку воював на боці петлюрівців, а потім перейшов до лав червоноармійців. Автор понад 60 книг художньої прози.

Темі громадянської війни присвячені повісті Петра Панча: «Без козиря», в якій описаний Брусиловський наступ російської армії, та «Голубі ешелони», що розповідає про трагедію петлюрівського офіцера Лец-Отаманова, який боровся за самостійну Україну, що мала стати за сестру всій Європі, але, як завжди, її намагаються віддати на поталу іноземним загарбникам.