Батьковбивця Олена Кузьміна Ця книга мене приємно вразила. Чесно і не планувала її читати але марафони та спільні читання зробили своє діло і ось я тут.Дуже класне фентезі з цікавим світом і гумором. Романтична лінія ЛГБТ мені сподобалась, а от та що традиційна якась мені за вуха притягнут. І взагалі останні сторінок 50 трохи щось пішло не туди бо ритм збився і все якосьскликано. Надіюсь цей момент авторка в продовженні виправить і зновубуде такийсамий стиль - продумани, живий і з почуттям гумору. Емріс і Меріт діти короля. Правда найменші, без особливих обов'язків. Потрібно лише одружитись правильно і не мявкати щось проти. Але одного звинувачують у вбивстві батька, а інша взагалі вважається вбитою заколотниками. Як можна зрозуміти весілля не вдалось в обох. Зате тепер на них чекають пригоди, це ж краще?

Мені сподобались назви розділів. Я таке люблю в книгах. Дуже смішні. Також перші речення завжди були цікаві. Розповідь ведеться від принца і принцеси (брата і сестри) по черзі. Події йдуть десь паралельно, десь відстають, але в тих самих локаціях. Спочатку мені це не подобалось, потім звикла. Хоча розділи обриваються, а пояснень далі не дають, залишають загадку. Але останні 100 сторінок — нічого не зрозуміло по вчинках персонажів. Я не читала анотацію перед початком. Знала тільки, що має бути дві романтичні лінії, і одна з них ЛГБТ. Поки любовні лінії мені не сподобалась (пам’ятаємо про ті 100 сторінок). Персонажі: Джул. Спочатку я не звернула на нього увагу — ну виловили когось, і ладно. Але персонаж не зникав, я придивилась. Такий собі комічний герой, і його жарти заходили. Потім — о, те, чого я чекала, стало цікаво. Але останні 100 сторінок — не зацінила. По-перше, нічого не ясно. По-друге, нова романтичні лінії під кінець не сподобались. Принцеса. У мене не склалось з її зачіскою. Я її уявила страшною — як жабу з їжаком на голові. Але я не кенселю за зовнішність. Принц. Сподобався ріст персонажа. Найменше поки питань до нього. Дай Боже, щоб його і його сестру відвели від цих романтичних ліній. Але загалом, мені було весело і цікаво. Я буду читати продовження. Вірю, що все пояснять у наступній частині. Тримаю за це кулачки.

Перші дві третини тексту думала, що це буде одна з найулюбленіших книжок. Мені зайшов стиль авторки, розвиток персонажів (не стосунків, деяких), занурення у всесвіт. І вона ніби все ще така класна. But. Ух, навіть не знаю з чого почати, але мабуть з найбільш бісячого. Маріт. З одного боку, мені подобається, що авторка не прикрашає її, як і інших персонажів, здебільшого. Але з іншого — не за цим я хотіла спостерігати половину сюжету. Вона сильна персонажка, але її думки все ще обертаються навколо того, щоб хтось (чоловік) прийшов і врятував її. І з тексту це логічно. Але блять. Її заздрощі теж бісили, але не настільки. Знову ж таки, це природньо для конкретно цієї персонажки, але кожен раз як починалась частина про неї, мені хотілося прогортати, хоч це й було цікаво. Гаразд, насправді я досі не до кінця розумію, чому саме вона мене так бісила, але тим ни менш. Тепер до частини, яка змушувала поглинати сторінки з максимальною заповзятістю. Допоки Джул і Маріт не зустріли один одну. Але про це далі. Мені дуже сподобався Емріс, з усіма його недоліками. Як і Джул (хоча тепер не знаю, як до нього ставитись). Вони виразні і мають власну родзинку, через що запали в душу. І вони такі живі. Оце мені зайшло, всі ці незграбні ситуації та описи. А також романтична лінія між Джулом і Емрісом. Це самий смак і чуттєво написано. Окрім багаторазових згадок, що Джулу на вигляд 15 (what da hel bro?). Але та, Джул і Маріт. Блять х2. Я не люблю поліаморію. Я не люблю головні романтичні гетеро лінії. Особливо коли це Маріт, яка бісила пів книги, і Джул, який ще й в такий спосіб зрадив Емріса. Не знаю тепер що думати про це все. Сподіваюсь, що в наступних книгах цього не буде, але не дуже віриться. Мені щиро хотілось і надалі обожнювати цю книгу так само сильно, але після останньої третини не виходить. Бойкотуємо стосунки Маріт та Джула ахах... І якщо задуматись трошки довше, я не розумію, чому злюсь не на Джула, а на Маріт. Емріса шкода. Ситуація пупупу Хотілось би поставити 5, але після всіх подій мені занадто сумно. Що ти зробила авторка? 🥲 Сподіваюсь, вони якось знайдуть спосіб як розплутати цей вонючий клубок