«Басурмен» та «Свекор» Степана Васильченка — гумористичні оповідання з легкою ноткою іронії. Описуючи прості життєві ситуації, автор проявляє себе як тонкий психолог. Мати докоряє синові, що той, басурмен, не молиться, сама ж при молитві страшенно чортихається, коли раптом підгорає їжа у горщику. Малий Василько вдає із себе дорослого, однак картина реального дорослого життя, коли ти мусиш бути відповідальним і піклуватися про інших, лякає його. У творах Степана Васильченка поруч із гумором присутні ненав’язлива мудрість і дидактизм.