Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда
Паперова книга | Код товару 804936
Yakaboo 4.8/5
Автор
Джонатан Страуд
Видавництво
А-ба-ба-га-ла-ма-га
Серія книг
Трилогія Бартімеуса
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2003
Перекладач
Володимир Панченко
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років

Усе про книжку Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда

Пропонуємо вашій увазі книгу Джонатана Страуда «Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда» українською мовою від видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»!

Про книгу:

У Лондоні, для якого магія — звичайна справа, чимало демонів. Їх закликають чарівники, щоб ті виконували їх доручення.

Одного разу юний Натаніель теж вирішує вдатися до допомоги джина щоб помститися ворогу. Але викликати стародавнього джина та контролювати його — дві абсолютно різні справи...

Бартімеус все ж виконує волю свого господаря та викрадає амулет Самарканда, але пригоди джина та молодого чарівника тільки починаються!

Загадкові вбивства, погоні, змови... Все це сплітається в запаморочливий сюжет «Амулета Самарканда»!

Чому варто купити книгу «Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда» Джонатана Страуда?

«Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда» — перша частина трилогії про Бартімеосу, яка принесла автору премію Mythopoeic Awards в 2006 році та знаменитість. Цей захопливий пригодницький роман не залишить байдужими шанувальників підліткового фентезі.

Відгуки про книгу «Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда»:

«Новий гідний суперник Гаррі Поттеру... Якщо все ще не знайомі з цими книжками, безперечно варто це виправити».

The New York Post

«Страуд створює переконливо детальний світ, спираючись на історію та фольклор... Загадкові таємниці будуть поступово розкриватися в наступних двох частинах... Одна з найдинамічніших та найвинахідливіших книжок останніх років».

Booklist

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Джонатан Страуд
Видавництво
А-ба-ба-га-ла-ма-га
Серія книг
Трилогія Бартімеуса
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2003
Перекладач
Володимир Панченко
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Рецензії
  •  
    Нарешті Страуд українською! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Так сталось, що своє знайомство з творчістю Дж. Страуда я почала з його серії "Локувуд і компанія", яка мені неймовірно сподобалась, тому коли дізналась про видання українською його трилогії про джина Бартімеуса не могла дочекатись коли придбаю новинку. І книга мене не розчарувала.
    Цю книгу часто порівнюють з Гаррі Поттером, і, дійсно, події відбуваються в сучасному Лондоні, де є чарівники та є звичайні люди без магічних здібностей, перші - керують державою, працюють у парламенті та міністерствах та займають значне вище за звичайних людей соціальне становище. При цьому на відміну від світу Гаррі Поттера чарівники тут не ховаються, а про їх існування відомо всім, крім того, самі чарівники є досить пихатими, егоїстичних людьми, що дбають лише про свої інтереси, їм заборонено мати дітей для того, щоб запобігти утворенню родинних кланів при владі, але кожен з них зобов'язаний брати на виховання чужих дітей на навчати їх магії. І от головний герой роману - хлопчик Натаніель навчається в одного з таких чарівників. При цьому хлопець досить талановитий та має нестримні жагу до знань, але його наставник (сам досить посередній чарівник) не сприймає його серйозно та й взагалі мало переймається своїм учнем. Власне кажучи така неувага та недбалість наставника і призводить до того, що хлопець, бажаючи показати на що він здатний та помститися за певну образу з боку одного з колег його наставника, викликає дуже могутнього джина Бартімеуса та вимагає, щоб той виконав його наказ. Врешті-решт така витівка головного героя призводить до того, що він дізнається про страшну змову з метою вчинити переворот і встряває у дуже небезпечні пригоди...
    У романі описана цікава система магії, тут чарівники не розмахують чарівному паличками, вимовляючи закляття, а малюють різні пентаклі та магічні кола і викликають різноманітних потойбічних створінь: духів, афритів, джинів і т.д., які їм змушені коритись і служити.
    Також досить цікаво прописано сам світ, уже з першої частини трилогії стає зрозуміло, що є держави, де правлять чарівники і вони перебувають у конфлікті між собою, зокрема згадується про війну. В самій же Британії теж не все спокійно, звичайні люди (простолюд) не задоволені панічним становище чарівників та існує так званий Спротив. Я так розумію про все це можна буде дізнатись більш детально в наступних частинах трилогії.
    Загалом книга досить цікава, читається легко і, хоч вона і дитяча, а я вже давно не дитина, але отримала від неї неймовірне задоволення, чекаю з нетерпінням на продовження.
    Ну і звичайно не можу не сказати нічого про прекрасне оформлення книги (навіть автор в твіттері оцінив українську обкладинку) Абабагаламага як завжди видає чудові книжки. А коли я побачила папір та шрифт усередині, то в мені одразу прокинулась ностальгія по Гаррі Поттеру (хто читав українське видання, має мене зрозуміти))))
  •  
    Про юного чарівника та джина 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Історія про Бартеміуса починається з викрадення амулету Самарканда, а історія про Натаніеля - з учнівства в мага. Що з цього тандему вийде ви можете дізнатися на сторінках цієї книжки.

    Сюжет динамічний, але досить одноманітний, як на мене. Усе за щоб невзявся чарівник, буде якось пов'язано з руйнуваннями та підвищенням відчуття власної гідності. Ні де на сторнках книги ви не знайдете чарівника, який робив хоча б щось альтруістичне. Навіть не до кінця "зіпсований" головний герой. Може в його вчинках і є щось благородне, але він обирає не благородні засоби. А ще чарівники виступають зовсім не застосованими для звичайного життя. Нащо їм щось вміти, якщо вони можуть полонити демона? Таким чином чарівники постають не дуже приємними особистостями..

    Що до Бартеміуса, то це дуже вдалий персонаж. В ньому є трохи їдкості та цінізму, відчуття самозбереження і знання про несправедливість людського світу. Завдяки йому, доросла аудіторія і дочитує цю історію. И лише заради нього варто братися за цю книгу.

    Ця історія точно сподобается пдліткам та дітям 10-15 років. Для них вона і написана. А щодо трохи дорослішої аудіторії, то краще звернути увагу на серію книг Страуда під назвою "Локвуд і компанія".
Купити - Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда
Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда
140 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Джонатан Страуд
Джонатан Страуд

Джонатан Страуд - британський письменник, автор фентезійного циклу романів «Трилогія Бартімеуса». Народився в невеликому англійському місті Бедфорд. Закінчив Йоркський університет в Торонто. Після університету працював у видавництві Walker Books у відділі ігрової та популярної літератури. Потім письменник перейшов в інше видавництво, де працював редактором дитячої науково-популярної літератури...

Детальніше

Рецензії Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Нарешті Страуд українською! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Так сталось, що своє знайомство з творчістю Дж. Страуда я почала з його серії "Локувуд і компанія", яка мені неймовірно сподобалась, тому коли дізналась про видання українською його трилогії про джина Бартімеуса не могла дочекатись коли придбаю новинку. І книга мене не розчарувала.
    Цю книгу часто порівнюють з Гаррі Поттером, і, дійсно, події відбуваються в сучасному Лондоні, де є чарівники та є звичайні люди без магічних здібностей, перші - керують державою, працюють у парламенті та міністерствах та займають значне вище за звичайних людей соціальне становище. При цьому на відміну від світу Гаррі Поттера чарівники тут не ховаються, а про їх існування відомо всім, крім того, самі чарівники є досить пихатими, егоїстичних людьми, що дбають лише про свої інтереси, їм заборонено мати дітей для того, щоб запобігти утворенню родинних кланів при владі, але кожен з них зобов'язаний брати на виховання чужих дітей на навчати їх магії. І от головний герой роману - хлопчик Натаніель навчається в одного з таких чарівників. При цьому хлопець досить талановитий та має нестримні жагу до знань, але його наставник (сам досить посередній чарівник) не сприймає його серйозно та й взагалі мало переймається своїм учнем. Власне кажучи така неувага та недбалість наставника і призводить до того, що хлопець, бажаючи показати на що він здатний та помститися за певну образу з боку одного з колег його наставника, викликає дуже могутнього джина Бартімеуса та вимагає, щоб той виконав його наказ. Врешті-решт така витівка головного героя призводить до того, що він дізнається про страшну змову з метою вчинити переворот і встряває у дуже небезпечні пригоди...
    У романі описана цікава система магії, тут чарівники не розмахують чарівному паличками, вимовляючи закляття, а малюють різні пентаклі та магічні кола і викликають різноманітних потойбічних створінь: духів, афритів, джинів і т.д., які їм змушені коритись і служити.
    Також досить цікаво прописано сам світ, уже з першої частини трилогії стає зрозуміло, що є держави, де правлять чарівники і вони перебувають у конфлікті між собою, зокрема згадується про війну. В самій же Британії теж не все спокійно, звичайні люди (простолюд) не задоволені панічним становище чарівників та існує так званий Спротив. Я так розумію про все це можна буде дізнатись більш детально в наступних частинах трилогії.
    Загалом книга досить цікава, читається легко і, хоч вона і дитяча, а я вже давно не дитина, але отримала від неї неймовірне задоволення, чекаю з нетерпінням на продовження.
    Ну і звичайно не можу не сказати нічого про прекрасне оформлення книги (навіть автор в твіттері оцінив українську обкладинку) Абабагаламага як завжди видає чудові книжки. А коли я побачила папір та шрифт усередині, то в мені одразу прокинулась ностальгія по Гаррі Поттеру (хто читав українське видання, має мене зрозуміти))))
  •  
    Про юного чарівника та джина 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Історія про Бартеміуса починається з викрадення амулету Самарканда, а історія про Натаніеля - з учнівства в мага. Що з цього тандему вийде ви можете дізнатися на сторінках цієї книжки.

    Сюжет динамічний, але досить одноманітний, як на мене. Усе за щоб невзявся чарівник, буде якось пов'язано з руйнуваннями та підвищенням відчуття власної гідності. Ні де на сторнках книги ви не знайдете чарівника, який робив хоча б щось альтруістичне. Навіть не до кінця "зіпсований" головний герой. Може в його вчинках і є щось благородне, але він обирає не благородні засоби. А ще чарівники виступають зовсім не застосованими для звичайного життя. Нащо їм щось вміти, якщо вони можуть полонити демона? Таким чином чарівники постають не дуже приємними особистостями..

    Що до Бартеміуса, то це дуже вдалий персонаж. В ньому є трохи їдкості та цінізму, відчуття самозбереження і знання про несправедливість людського світу. Завдяки йому, доросла аудіторія і дочитує цю історію. И лише заради нього варто братися за цю книгу.

    Ця історія точно сподобается пдліткам та дітям 10-15 років. Для них вона і написана. А щодо трохи дорослішої аудіторії, то краще звернути увагу на серію книг Страуда під назвою "Локвуд і компанія".
  •  
    Любителям магії читати обов'язково! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо ви полюбляєте історії на кшталт славнозвісного "Гаррі Поттера", то вам обов'язково треба звернути увагу на першу частину трилогії про Бартімеуса. Але, одразу вас попереджаю, що подібне між ними лише те, що головний герой хлопчик і він має відношення до магії. От саме той факт, що ця книга ні в якому разі не калькує пригоди Поттера мені дуже подобається.

    Перед нами Лондон, мешканці якого чудово знають, що поряд з ними живуть чарівники. Щоправда вони відрізняються від тих чарівників, якими ми звикли їх собі уявляти. Виглядають, як звичайні простолюдини, не мають чарівних паличок і не витворяють чарів просто за допомогою одних лише заклинань. А ще для того, щоб побачити різноманітних демонів, їм потрібні спеціальні лінзи.

    Світ демонів тут також свій, відмінний від усіх інакших книг подібного жанру. Я вперше почула про фоліотів та афридів. Хоча є й простіші біси та джини. У них також чітка ієрархія відповідно до сили та вмінь.

    Розповідь ведеться від двох осіб - учня-мага Натаніеля та джина Бартімеуса. У них своєрідні характери, їм важко разом працювати, але від цього історія лише цікавіша.

    До чого ж приведуть амбіції Натаніеля? Чи допоможе йому Бартімеус? Про все це читайте самі в захопливій історії.
  •  
    Читать интересно 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Амулет Самарканда" - это первая из трех (или уже четырех, пока не разобралась сама) книга про приключения демона Бартимеуса и 12-летнего волшебника Натаниэля (ну а если официально, Джона).
    Конечна, ребенок, всех спасший от страшого демона, которого не могут одолеть взрослые волшебники, выглядит несколько наивно и наигранно. Да и столько провальных попыток убить ребенка - в общем тоже. Но в остальном неплохо. Порой интересно, порой неожиданно, порой захватывающе.
    Итак. Волшебники живут в Лондоне. Своих детей иметь им не разрешается (дабы не возродить династии), поэтому им выдают пятилетнего мальчика или девочку, купленного у простолюдинов. Последние, кстати, чуть ли не отбросы общества, столь высоко мнят себя волшебники.
    5-летний Натаниэль попадает к посредственному волшебнику Андервуду. Старит считает ребенка бездарью и особо его не учит. Мальчик сам многое узнает из книг. А еще мечтает отомстить Лавлейсу (тот его пару лет назад унизил при всех), да и заодно своего волшебника подставить (ибо он не заступился тогда).
    Натаниэль вызывает джина 14 уровня Бартимеуса и приказывает похитить амулет Самарканды. Он пока не знает что это за штука. После этого события развиваются динамично. Бартимеус чудом ускользает, но похищает амулет. Потом его пленят и хотят уничтожить. Его спасают... враги, чтобы отыскать амулет (любой ценой, так сказать). Амулет возаращается к хозяину, который вот-вот осуществит свой коварный план. А план и правда грандиозный - убить всех и захватить власть.
    Ну понятно, Натаниэль и Бартимеус всех спасают. Все заканчивается хорошо. Только вот пока ничего непонятно про Сопротиаление. Но это уже для второй части.
  •  
    Зовсім не Гаррі Поттер 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Не знаю, чому Бартімеуса так часто порівнюють із серією про Гаррі Поттера. Багато книжок написано про магію і хлопчиків, і Лондон. Але магічна система саме тут - унікальна! Чарівникам, звісно, потрібно навчатися, але не веселеньким чарам і зіллєварінню, розмахуючи повсякчас чарівною паличкою; й ніхто не їде на канікули до батьків. Найперше, щоб почати свою магічну освіту, діти мають... забути своє ім'я. Імена мають потужну магічну силу. Та джерело всієї магії - демони з Іншого виміру. Майбутні чарівники проходять потужну освітню програму, яка передбачає виснажливе вивчення точних і гуманітарнних наук, багатьох мов, малювання. Все для того, щоб вони могли якнайкраще підготуватися до ритуалу викликання демона, не зробивши жодної помилки (вона може коштувати чарівникові життя).
    Фактично чарівники - рабовласники, які висмикують Демонів із їхнього світу, в якому ті живуть настільки гармонійно й цілісно, що навіть не потребують власних імен - їхня сутність просто перетікає одна в одну. Маги займають державні посади, вважають себе вищими за простолюд і, на думку, демонів, самі ні до чого не здатні.

    Книга пригодницька, сюжет дуже динамічний, але найцікавіше - це стиль оповіді одного з головних героїв - джина Бартімеуса. Це демон високого рівня й іронічної вдачі. Жартує, страждає, залишається вірним собі - однозначно, найпотужніший персонаж. Після прочитання досить швидко забуваються події, конфлікти, мораль. Залишається дещо кислуватий післясмак від усвідомлення правил і цілей магічної спільноти цього дивного Лондона. Та варто зробити паузу і читати серію далі. Бо далі має бути ще краще. Адже головне у книзі - не події чи персонажі, а магічний світ, його правила й історія. Скільки дрібних кмітливих деталей піднімає Бартімеус, пов'язуючі звичні буденні речі зі своїм світом! Це дійсно цікаво. І дійсно незвично. Книга не на 5 зірок, але безперечно, варта уваги.
  •  
    Книга 1. "Амулет Самарканда" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як давно я хотів прочитати цю книгу, хотіти то хотів, але до самого читання ніяк не доходив, то одна книжкова новинка забирає мою увагу, то друга... Проте настав час і цій історії поповнити список мого прочитаного, я шкодую що так довго відкладав книгу.
    В центрі сюжету в нас молодий чарівник, якому в наставники дістається досить посередній та боягузливий вчитель. Але тяга до знань та сили приводить нашого героя в складну ситуацію - демон якого він викликав, дізнався його ім'я, а це можна сказати найстрашніше, що могло статись із магом. До чого це призведе, ви дізнаєтесь, прочитавши книгу. Можу сказати, що на Вас очікує захоплива мандрівка та багато пригод.
    Що до героїв, то я просто закохався в Бартімеуса, це неймовірно хитрий, дотепний та чарівний персонаж, який може знайти вихід із будь-якої ситуації. А з відношенням що до Натаніеля, я ще не визначився. Я розумію чому він став таким хитрим, корисливим, спраглим до сили та влади, але в той самий час, важко бачити всі ці якості в хлопчині дванадцяти років.
    Також хочу зазначити момент, трохи незрозумілий як на мене. Коли батьки продали хлопчика чарівнику, ні на мить не задумавшись, як він все це перенесе. Для них головне, що вони зробили такий великий крок та їм було надана така честь - їх син буде чарівником, а почуття... то таке. Досить цинічно, як на мене. Проте мені сподобалось, що книга викликала багато емоції (це одне з головних її завдань).
    Отож, скажу, що книга мені сподобалась, обов'язково буду читати наступну частину.
  •  
    Посібник про те, як викликати джина на свою голову)
    ,,Бартімеус: Амулет Самарканда" - перша книжка з фентезійної трилогії про юного чарівника та джина, авторства британця Джонатана Страуда, яка цьогоріч побачила світ українською мовою завдяки перекладу Володимира Панченка ( видавництво ,,Абабагаламага" ). Власне, придбала її тому, що спокусилась на рекламний слоган, який пообіцяв отакенну порцію магії та чарів усім, хто зачитав поттеріану ,,до дірок". Що ж, як цілком поважний поттероман, я взялася за читання з мегаочікуваннями. І от, що з цього вийшло...

    Отож, дія відбувається у сучасній Великобританії, а саме у Лондоні, тільки описи та пейзажі туманного міста настільки похмурі та сірі, що складається враження, ніби мова йде про середньовічні часи. Головний герой - дванадцятирічний чарівник Натаніель, який, бажаючи відімститися своєму кривднику, береться викликати могутнього демона - п'ятитисячарічного (!) джина Бартімеуса. Що ж, дух таки з'явився та готовий виконати будь-яке бажання повелителя. І ним виявляється не що інше, а викрадення потужного артефакту - амулета Самарканда, яким володіє могутній чаклун Саймон Лавлейс...

    Хоч ключовим персонажем являється заварювач усієї каші - Натаніель, головним мені, все-таки, видався джин Бартімеус. Недаремно ж автор назвав його іменем трилогію. Хитрий, підступний, іронічний та навіть певною мірою благородний ( якщо так можна сказати про джинів ))) волею-неволею змушений виконати своє завдання. Їм обом доведеться стати такими собі друзями поневолі, причому що один, що другий намагаються як обманути один одного, так і не стати жертвою взаємних хитрощів.)

    Оповідь, хоч і розрахована на підлітків, досить моторошна, похмура, навіть готична. Уява змальовує усе у чорно-білих тонах. Плюс, у супроводі відповідної музики (наприклад, органної). Проте книга дуже і дуже захоплююча, подекуди смішна та по-своєму атмосферна. Чи сподобається вона фанам Гаррі Поттера? Думаю, що так. Особисто мені, дуже! З нетерпінням чекаю продовження українською мовою!
  •  
    Волшебники и мошенники.
    Книга повествует о ранних годах и наставничестве неопытного, однако весьма даровитого мальчишки, благодетельствовать которому взялись миссис и мистер Андервуд.

    От основных истоков и до продолжающихся свершений, страницы её напитались чародейственным волшебством.
    Сюжетное содержание исключительно демоническое, стабильно фантастичное. Несомненно пробуждает читальную заинтересованность, для перехода к следующему тому.

    Грандиозным фонтаном заклинательных обозначений, на поверхность просветлённого сознания, вырывается сверхсовременная магическая реальность Лондона.
    Неторопливо тянулась неделя промозглой осени в столичном мегаполисе.
    Беспокойные события этой интригующей истории закружились вокруг самаркандского артефакта могущества.

    Далее читаем, как скромный последователь вызвал джинна в дождливый ноябрьский день, дабы тот выудил из тайника притягательной силы камушек и затаил в укромном месте.
    Только вот в дороге к похищению с ним приключались затруднительные сложности. Спустя некоторое время задание осложнялось...
  •  
    Магічний світ, де немає паличок, але є джини
    Спочатку приковує обкладинка книжки — благородного синього кольору із стильною ілюстрацією. Вона приємна на дотик, тому, для кого тактильні відчуття важливі — будуть задоволені.

    Формат книги стандартний — А5. На перший погляд вона громіздка через велику кількість сторінок, але вона чудово вміщається у жіночу сумочку. Тому зручно читати по дорозі на навчання/роботу (так-так!). Здається, що книга для дітей. Але для покоління, яке виросло на книгах про Гаррі Поттера, це новий ковток чарівникового світу українською.

    З перших сторінок сторінок панує сірий холодний колір. Натаніель — головний герой — завжди понурий та агресивний, як для звичайного хлопця. Незвично те, що чарівника забирають зі своєї сім’ї і він назавжди втрачає родинний зв’язок.
    Але більший дисонанс в тому, що чарівник не такий вже й чарівник, якщо не має у своєму арсеналі цілий ряд нечисті — бісів, джинів і т.д. — яка його побоюється і виконує усі чарівні накази. Часом, зовсім навіть не етичні.

    Яскравість і жвавість розповіді приносить інший головний герой — джин Бартімеус. Ось у кого можна повчитись веселощам та жартам. Українська, якою говорить Бартімеус — то любов. Та й взагалі переклад книги викликає особливе захоплення.

    Два герої взаємодіють між собою більше за допомогою підступності, обману, покори та питання життя і смерті. Ось це викликає подив, адже дитині не притаманні усі ці риси. Натомість життя чарівників у цій книзі показане саме таке. Після відносно доброї історії про Гаррі, історія про Натаніеля зовсім інша — лихіша. Можливо, через те, що зображена не лише війна серед чарівників, але й війна між чарівниками та простолюдом.

    Хотілося б більше яскравих моментів. Але попри понурість історія затягує, сторінки проковтуються дуже швидко і неодмінно з’являється бажання одразу взяти до рук наступну частину трилогії.
  •  
    Хороша книга
    Цю книгу я бачила у багатьох букстаграмерів. А коли почула схвальні відгуки і прочитала захоплюючий опис - захотіла купити цю книгу. Тож через декілька днів зайшла на Yakaboo і без вагань замовила "Амулет Самарканда".
    Загальне враження від книги в мене хороше. І цікаво було, і події цікаві, і персонажі не картонні. Але чогось таки не вистачило. Особисто мені, стиль письма Джонатана Страуда не дуже сподобався. Іноді виникало відчуття, що продираєшся крізь нетрі.
    Мало магії. Хотілось би більше інформації про Імперію, про чарівників, про Інший світ. Хоча, коментарі джина Бартімеуса дуже добре доповнюють загальну картину. І інформація, подана в такому вигляді, здається набагато цікавішою.
    Мало атмосфери. Відчуття Натаніеля описані просто, і я просто не змогла відчути те саме, що й він. Хоча, до кінця книги ця проблема стає менш помітною, і читається книга легше і цікавіше.
    Цю книгу варто прочитати хоча б з цікавості. Подібного сюжету і подібних героїв я ще не зустрічала в жодному фентезі.
    Головний герой мені сподобався. Він ще зовсім юний, але має невимовну жагу до знань, і це приваблює. Ну і саркастичний Бартімеус точно нікого не залишить байдужим.
    Тож приємного читання!
  •  
    Історія про іншого хлопчика
    "Амулет Самарканда" Джонатана Страуда часто порівнюють з історією Хлопчика, що вижив. І, як на мене, абсолютно не виправдано. Єдиною схожістю творів є те, що головний герой хлопчик і він чарівник. Світ трилогії Бартімеуса куди похмуріший і жорстокіший, аніж світ Гаррі Поттера, магія тут працює геть по іншому, чарівники не ховаються, а навпаки - є правлячим класом, як в мріях Гріндевальда і тримають простолюд під залізною п'ятою магічної тиранії. Головний герой, хлопчик Натаніель, вирваний з батьківського дому, не має вірних друзів, чи могутніх покровителів, у протистоянні з жорстоким світом - він один, проти всіх, навіть його помічник і спільник, той самий джин Бартімеус, чиїм іменем названа трилогія, готовий зашкодити йому при першій ліпшій нагоді. Та й наміри самого Натаніеля далеко не найблагородніші - ним керує жага помсти, гордощі, та бажання прославитися.
    Страуд створив не надто дитячу історію, проте має вона як мінімум один беззаперечний плюс - від книги неможливо відірватися. Події карколомно змінюють одна одну, інтриги сплітаються навколо головного героя все більш тугим клубком, що от от вибухне невідворотними наслідками, справи йдуть все гірше і гірше, навіть коли здається, що дно досягнуте, обов'язково трапляється ще якась капость, розсіююча навколо хмари безнадії і відчаю.
    "Амулет Самарканда" - чудова пригодницька історія, що читається на одному диханні, але будьте готові до похмурої атмосфери, жорстокості і недитячих політичних інтриг.
  •  
    Бартімеус
    Джонатан Страуд змальовує альтернативний Лондон, де всім заправляють чарівники. І це вам не «Гаррі Поттер», де маги уміють робити всякі викрутаси!

    Все на що вони здатні - викликати демонів з Іншого Світу. І вже самі демони виконують їхні захцянки. Чим більшого демона вмієш викликати, тим ти крутіший.

    Бартімеус - джин 14 рівня(!) вельми дивується коли дізнається, що його господар - 12-літній хлопчина. Але його вбиває наповал бажання хлопчиська - викласти один з наймогутніших магічних артефактів - Амулет Самарканда.

    Я гадала історія геть дитяча, проте це не зовсім так.

    Сюжет тут вельми захопливий! Постійно щось трапляється, герої влізають куди не треба і вигрібають те, що «наварили».

    Однак події були не настільки масштабні, як б мені хотілося.

    Головні герої тут круті. Бартімеус влетів у список моїх улюблених. Він ефектно розряджував атмосферу і іронічно підколював інших персонажів.

    (Сцену з зникненням у Тауері я не забуду)

    Натаніель (упс, його справжнє ім‘я не можна називати) теж виявився не стандартним 12-літнім хлопчиком. Іноді я його все ж сприймала як негативного героя. Він мені точно запам‘ятається своєю оригінальністю.

    (Він геть не такий милий, як зображений на обкладинці)

    А тепер трішки про мінуси:


    Я мені хотілося більше того світу. Розумію, що це тільки перша частина, проте це можна було б і зробити.

    Мені не вистачило історії самого Амулета Самарканда: хто його зробив, як саме він попав до Лавлейса, повний перелік його можливостей?

    Можливо це все є у наступних частинах. Я на це сподіваюся.

    Було кілька не значних моментів, через які я б підняла рейтинг.

    До прикладу(не спойлер, бо не важливий для розвитку сюжету і стається на перших сторінках) сцена з Бартімеусом коли він намагався викрасти Амулет і підглядав у вікно.

    Оцей його план запам‘ятати обличчя жінки, щоб потім з‘явитися у її подобі голяка перед 12-літним хлопчиком мене просто вбило.

    Загалом «Амулет Самарканда» мав б сподобатися якщо:

    1)вам 10-12 років або ви в середині дитина
    2)любите фентезі на стільки, що готові читати все
    3)зачитали ГП до дірок, але потребуєте іще магічного Лондона
    4)хочете набратися позитивних емоцій
  •  
    Класне підліткове фентезі від майстра жанру
    Книга прочиталась легко і швидко, але до відгуку я чомусь підходила довго. Минулої зими я зачитувалась циклом Страуда про Локвуда, Бартімеус викликав не стільки захвату, але книжка все одно дуже і дуже класна, обов'язково читатиму далі.

    Сюжет. Страуд нам змальовує альтернативний Лондон, де поруч з простими людьми живуть чарівники, а точніше правлять ними. Магічна спільнота змальована не надто привабливо. Чарівники весь час борються за владу, не гребуючи доволі брудними методами. Для досягнення мети вони викликають джинів з паралельного виміру, бо своєї магії, як не дивно, вони не мають.

    Головний герой Натаніель - 12-річний учень чарівника, який викликає могутнього джина Бартімеуса, щоб помститись кривднику (далеко піде хлопчина еге ж?) і ось тут все закручується, бо продуманий хлопцем план доволі швидко розсипається і малолітній чарівник та джин змушені допомагати одне одному, щоб виплутатись з халепи.

    Про емоції
    У Страуда є дві сильні сторони. Він майстерно прописує діалоги і промальовує персонажів, роблячи їх далекими від ідеалу і від цього максимально реалістичними.

    Натаніель, не дивлячись на свій вік, вже досить чистолюбивий і злостивий. Він ніколи не б'є першим, але і образ не прощає. Мені сподобалось, що попри всю обдарованість Натаніеля, як мага, Страуд не забуває, що він дитина і в кризових ситуаціях Нат реагує, як дитина.

    Ще один ключовий персонаж - це Бартімеус. І в Барті неможливо не закохатись! Це в'їдливий, саркастичний, самозакоханий джин з відмінним почуттям гумору. І знаєте що дивно? До нього з перших сторінок відчуваєш щиру симпатію. Його гострі ремарки та коментарі, насмішкуваті роздуми та висновки створюють загальний настрій книги і читати розділи від його імені одне задоволення.

    Словом, пішла читати далі, попереду ще три книги. До речі, кожна книжка це завершена історія, тому їх можна читати у відриві одна від одної.
  •  
    Зачем я это читал?
    Чудовищно посредственная вещь. Лондон, для которого магия - дело обычное... Какая такая магия?
    Перед вами приключения из мира, в котором победили ценности, против которых выступал Гарри Поттер и все герои его мира. Приключения, это громко сказано.
    Магия здесь не сказочная, а настоящая, в плохом смысле этого слова.
    Ей-богу, не стоит забивать детям мозги такими вещами. Не стоит заигрывать с темными силами, которых, как мы знаем "не существует".
    Миром правят волшебники, магия для них - способ удерживать власть и это - нормально. Никакой морали и человеколюбия, особо не ждите.
    Лондон настоящий, исторические личности - аутентичные. С легкой руки автора, все великие деятели Британии, как например Дизраэли - названы колдунами. Якобы так все и есть, так все и было. Предположим, вас не смущает такая идея.
    Само повествование тянется чуть быстрее, чем пишет Диккенс и главный герой, вот так сюрприз - недооцененный мальчик-сиротка, отданный, чуть ли не в рабство, заурядному, ворчливому старому волшебнику. Мальчик проводит ритуал, вызывает могущественного духа, и заставляет его служить себе. Мальчик хочет отомстить заносчивому молодому чародею-выскочке и велит джину украсть у него амулет. Джин хочет отомстить мальчику. Это, разумеется втягивает пацана в целый ряд неприятностей. Зачем я это читал?
  •  
    Юный волшебник и его джинн
    Отличная книга в жанре подросткового фентези.
    Действие происходит в Лондоне, но не в том, который мы знаем, а в городе, в котором властвуют волшебники. Вся полнота власти находится в руках у магов, а "простолюдины" (люди не обладающие магическими способностями) находятся у них в подчинении. Ни о какой справедливости речь не идет, простолюдины работают за копейки на грязной и неквалифицированной работе. И ничего не смеют сказать в ответ, т.к. о правосудии тоже речь не идет. Они даже не могут высказываться против власти волшебников.
    Магия в этом мире очень своеобразная. Она основана на вызове магических существ. Все зависит от умения волшебника рисовать пентакли и запоминать и в точности воспроизводить заклинания для вызова и удержания джиннов.
    Главными героями являются юный волшебник Натаниэль (только тссс, никто не должен узнать его истинное имя) и джинн 4 уровня Бартемиус, которого юное дарование призвало.
    Натаниэль очень одаренный маг, воспитываемый наставником. Он очень юн, но уже полон планов, как попасть в министерство на работу.
    И ему выпадает счастливый случай спасти самого Премьер-министра.
    Книга понравилась, хотя цикл о "Локвуде и компании" мне зашел намного лучше. Но и "Бартемиус" заслуживает отличной оценки.
  •  
    Бартемиус
    Обложка данной книги имеет магический эффект, как только я увидела эту книгу, я сразу решила для себя, что именно ее очень хочу прочитать и это несмотря на то, что в принципе я не фанат жанра фэнтези, но бывает такое, что видишь книгу и уже наперед знаешь, что она обязательно тебе понравится. Так и случилось. Я осталась в полном восторге от книги, прочитала ее за пару дней, не могла остановиться, даже на время отложила домашние дела, настолько было интересно, постоянно что-то происходит и эта история каждую минуту держит тебя в напряжении. Это первый раз за всю историю прочтения книг, я поймала себя на мысли, что мне нравится демон, хоть он и считается темной силой, но та харизма и сарказм, которым наделил автор данного произведения точно не оставит никого равнодушным, даже в самые страшные моменты, сарказм демона отлично разряжал обстановку и вызывал улыбку на лице. Что больше всего меня зацепило в книге, так это то, что здесь нет четкого разграничения на плохих и хороших персонажей, в каждом из них может скрываться нечто устрашающее, маги и волшебники порой ничем не лучше демонов и бесов, думаю в этой книге, автор пытается показать, что власть и сила может испортить человека и такое качество как справедливость и совесть очень часто уходят на второе место. На мой взгляд самым мудрым в этом истории все же оказался именно Бартемиус. А юный волшебник хоть и сам по сути виноват в том, что произошло с его приемной семьёй, тем не менее показал себя как очень сильный маг, его оценили по достоинству и он доказал всем чего он стоит. Каждый получил то, на что и заслужил. Прекрасная история, которую планирую перечитывать не один раз.
  •  
    Бартімеус
    "Бартімеус. Амулет Самарканда" - перша частина трилогії про Бартімеуса, написана Джонатаном Страудом. Я трохи сумнівалася стосовно цієї серії, але перша книга полонила мене уже з першої сторінки. Події відбуваються у фентезійному Лондоні, в Англії, владу в якій захопили чарівники. Тут живе юний учень чарівника - 12-річний Натаніель. Він дуже любить читати, навчатися і самостійно обганяє програму, яку підготував для нього учитель.
    Юний зухвалець викликає могутнього джина Бартімеуса для того, щоб той допоміг йому справитися з одним складним завданням. Мені дуже сподобався не стільки сюжет цієї книги, як її персонажі - юний Натаніель і древній Бартімеус, хоча і є споконвічними ворогами, навіть вмудряються якось розвинути щось на зразок дружби. Динаміка їхніх взаємовідносин, які набувають нових і нових оборотів впродовж книги - це щось неймовірне. Обидва дотепні, зухвалі, гострі на язик та безстрашні.
    Книга динамічна, добре написана, з цікавим сюжетом, оригінальною системою магії. У ній ніби й можна відшукати певні спільні риси з Гаррі Поттером, але робити цього не хочеться - це дві різні серії, кожна хороша по-своєму.
  •  
    Джин із почуттям гумору
    Це перша книга Джонатана Страуда, з якої я розпочала знайомство із цим новим для мене письменником. Заінтригували відгуки і рецензії, і я, як справжня фанатка поттеріани просто не змогла оминути увагою трилогію про Бартімеуса. Перша думка: ага, знову нещасний, але дуже здібний десятирічний сирота буде навчатися і виживати у світі магії величного Лондона, це ми бачили, знаємо, ага. Але усі мої очікування розбилися на друзки, коли на наступних сторінках із розповіддю від першої особи з'являється харизматичний, непокірний, часом прикольний джин Бартімеус із бездоганним почуттям гумору і невичерпним оптимізмом. І на його фоні меркнуть усі ті чарівники, які згадані у творі, навіть сам Натаніель, який ніби дуже здібний і начитаний, та все ж часто не вистачає йому розуму, щоб уміти спрямовувати свою силу в потрібне русло, а також нести відповідальність за свої вчинки. А то, як кажуть, сила є, розуму не треба. І саме Бартімеус навчає його, як жити, і постійно рятує життя нерадивому хлопчакові, хоча і робить це не стільки по дружбі, скільки під страхом заклять: або його чекає довічне ув'язнення в коробці з лавандою на дні Темзи, або він просто помре страшною смертю через відмову виконувати наказ хазяїна. Книжка дуже захоплива, цікаві пригоди, описи звичаїв і порядків світу, в якому мають уживатися чарівники і простолюдини, захопливі битви і нескінченний тролінг Бартімеусом усіх, кого він тільки може підняти на кпин - це не може залишити байдужими читачів, яким подобається фентезі, казки, екшн і, звичайно ж, боротьба за справедливість.
  •  
    Гумор із присмаком магії
    Я не люблю фентезі та пригодницьку літературу. Але мені час од часу подобаються історії про підлітків, їх навчання та життя. Цю книжку мені подарували і я взагалі від неї нічого не очікувала. Єдиним аргументом спробувати були захоплені очі дарувальника і той факт, що книжка у мене вже була. Але раптово історія почала всмоктувати в себе, не даючи відірватись. Думаю на її користь зіграв сарказм джина Бартімеуса, його неймовірна самовпевненість, гидливість до світу чарівників та бажання зробити так, аби його скоріш звільнили від служби. Є тут і учень чарівника, недооцінений самородок, неоправлений алмаз, що воліє довести, що він вартий більшої довіри та визнання. Звичайно, гординя Натаніеля призведе до неочікуваних наслідків. Але, думаю, на його місці я б зробила щось подібне.
    Джонатан Страуд відтворює альтернативну нашій реальність, де сучасним Лондоном із розвиненим міським транспортом, телефонами та кав'ярнями керують чарівники, які засідають у Парламенті, ведуть час од часу війну із Прагою і магія яких ґрунтується не стільки на власних силах, скільки на дарі викликати та підкорювати своїй волі демонічних створінь різної потужності. Містяни знають про магів і серед них навіть зріє певний супротив, щоб відсторонити чарівників від влади.
    Мені книжка дуже сподобалась. Було весело, динамічно та швидко. Читатиму продовження і сподіваюсь, воно буде не гірше.
  •  
    Ліпше за "Гаррі Поттера"!
    Про "Бартімеуса" дізналася від буктюберів і, чесно кажучи, не робила високі ставки на цю книгу, але коли побачила обкладинку моя "літературна ворона" просто не дала пройти повз, до слова наше вітчизняне видання відзначив навіть сам автор, Дж. Страуд. Але чи тільки одною обкладинкою порадує читачів "Бартімеус", чи там є ще щось більше в середині? Нумо розбиратись.
    Перш за все поговоримо про, так звані, "технічні сторони". Переклад. Він тут шикарний Володимир Панченко, напевно, мій улюблений перекладач, текст легкий, немає якихось зарозумілих слів чи надмірного використання дієслова "було" (як те полюбляють робити деякі українські перекладачі). Обкладинка. Ну ви самі все бачите, це просто насолода для очей. Я ніколи не перестану нахвалювати Івана Сулиму, ця людина творить якісь неймовірні речі. Тільки виключно через його роботи "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га" стала моїм улюбленим видавництвом. Тепер про саму книгу, адже погодьтеся, іноді буває, що обгортка красива, а начинка в середині якась, перепрошую, бяка. В "Бартімеусі" ж "начинка" просто космос. Я знаю, що книгу порівнюють з всесвітньовідомим "Гаррі Поттером" і часто радять читати фанатам "хлопчика, що вижив". Ну що ж, деяка схожість все-таки є. Наприклад, те, що в трилогії "Бартімеус" теж є маги і простолюдини, є уряд, до якого входять виключно чарівники і... все. На цьому схожість закінчується, бо це кардинально різні книги. По-перше, в світі "Бартімеуса" простолюдини знають про існування магів, це не є якась велика таємниця, про це говориться відкрито й нічого не приховується. По-друге, навідміну від "Гаррі Поттера" в трилогії Страуда чарівником може стати хто завгодно. Магічні здібності тут річ набувна, коли ж в світі Поттера, магія передається з покоління в покоління. Різними є і способи навчання головних героїв. Гаррі потрапляє в цілу окрему школу, а Натаніель вчиться у іншого чарівника (я вже мовчу про те, якими різними є ці два персонажа).
    А тепер про сюжет і світобудову. Нашій увазі пропонується альтернативний Лондон, він дуже нагадує звичне нам місто, але в цьому Лондоні світ ділить на чарівників і простолюдинів. Чарівники займають панівне становище (уряд в Британії складається виключно із них), тоді як простолюдини виконують усю, скажімо так, брудну роботу. Працюють на фабриках, на заводах, їхньому навчанні приділяється мінімальна увага, одним словом простолюдини - це такі собі робочі люди, а чарівники - еліта.
    Ще трішки про саме навчання. Кожен чарівник повинен прийняти до себе молодого учня/ученицю, яку їм запропонує саме Міністерство. Для того, щоб не створювалися ніякі династії наставник бере тільки одного учня, який по смерті чарівника займе його місце, а самим чаклунам мати дітей не дозволяється.
    Як працює магія. Оооо, тут усе дуже цікаво. На службі у чарівників є, так звані демони, що мають певну ієрархію. Найнижчі з усіх це біси, які виконують найпростіші доручення і їх найлегше викликати. Викликають маги демонів за допомогою пентакля, чітко вимовленого закляття (бо якщо помилитися бодай в одному слові, демон цим скористається і тобі торба), різного роду зілля та свічок. Далі ідуть фоліоти, зазвичай їх використовують такі собі посередні чарівнички, дрібні і не дуже талановиті. Вищі за них це джини, вони достатньо сильні, потребують більшої концентрації при виклику, але не настільки, як африти, тому, сподіваюсь Бартімеус на мене не образиться, якщо я скажу, що джини найбільш "ходовий матеріал". Є, безумовно і більш могутні за них демони, це африти, їх викликають чарівники хай-левела, та мариди, от цих взагалі не варто турбувати, ато буде Апокаліпсис.
    Стосовно демонів. Вони живуть в Іншому Світі, де не має, ні часу, ні простору, а самі демони є одним цілим, взагалі-то, це дуже цікава річ, і в третій частині про це розповідається детальніше, тому не хочу вам ламати кайф спойлерами. Єдине, що варто сказати, так це те, що перебування в нашому світі демонам завдає біль, страшенний біль, вони змушені постійно змінювати подобу і не можуть надовго затримуватися на землі, тому що їхнє єство просто перетвориться на кисель. Форм демони набувають різних, від будь-якої тварини, до напів прозорої димки чи навіть людини. Ну і раз мова зайшла про демонів, то я не можу обділити увагою нашого офігезного персонажа, Бартімеуса. Це настільки крутяцький герой, в першій частині, поки не з'явилася Кітті, Бартік був моїм найулюбленішим персонажем з усіх книг, які мені доводилося читати. Його гумор - це "шось із чимось", я ще з жодної книги так не сміялася, та його фразочки на цитати можна розібрати! А те, як він підтрунював Натаніеля, взагалі окрема історія. Зазначу, що персонажі в трилогії далеко не картоні, іноді я забувала про те, що я читаю книгу, вони настільки продумані, прописані, що їм просто неможливо не симпатизувати. Я впевнена, усі три героя, Натаніель, Бартімеус і Кітті, сподобаються вам однозначно. Бартімеус просто "красавчік", тут і говорити немає що, Кітті, яка з'явиться в другій частині (хоч вона ще в першій буде, але то так, буквально на декілька секунд) сильна, рішуча, а в той момент, коли вона зацідила Натаніелю, я зрозуміла, що все, приїхали, тепер ця дівчина буде моїм улюбленим жіночим персонажем. І навіть Натаніеля я люблю безмежно. Я просто не хочу нічого спойлерити стосовно цього героя, тому що на вас там ДЕЩО чекає, скажу лише, що він напротяззі усієї трилогії буде здаватися вам інакшим. В " Амулеті Самарканда" це такий собі блідий хлопчик, маленький , бідненький, від якого відмовилися батьки і його хочеться до себе пригорнути та пожаліти. Та ще в кінці першої книги нам дається певний натяк на його характер. Взагалі, Натаніель змінюється і я справді бачила ці зміни, вони були поступовими, непомітними, за що просто потрібно встати і поаплодувати автору. Його шлях від хлопчика Натаніеля до себелюбного Джона Мендрейка і ще до КОГОСЬ Страуд показав на всі 100%.
    Отже, підведемо підсумки. Трилогія "Бартімеус" (зараз буде гучна заява) була найкращим, що я читала в своєму житті! Тут усе ідеально. Сюжет тримає тебе до останнього і хоч я "літературний равлик", та прочитала ці книги за тиждень, чи менше. Він, безумовно, захоплюючий і навідміну від "Шістки воронів" Бардуго, яка також не поступається в цьому плані "Бартімеусу", тут не має ляпів. Це взагалі поки що перша книга, яку я читала і в неї немає ніодної нелогічності, вчинки героїв мотивовані, антагоністи діють не по принципу "а я злий, бо я злий", ні, у них є на те причини. Герої змінюються, та й взагалі кожна наступна частина відкривається по-іншому. Так у другій ми дізнаємося більше про життя простолюдинів, а в останній про минуле Бартімеуса, та й на самих демонів стаєш дивитися інакше і чи демони вони взагалі?
    Я однозначно раджу, та які там "раджу", ВИМАГАЮ щоби кожен українець прочитав дану трилогію. Так, книга має вікову категорію 12+, але там стільки всього можна відкопати! Стосовно головного героя, Страуд дає нам зрозуміти наскільки важливим є соціум людини, тому що не народжуються люди добрими чи поганими, егоїстами чи щиросердними, все, залежить від тих, хто нас оточує. Дитина - це чистий аркуш і в першу чергу від батьків (чи інших людей, котрі її виховують, як вийшло з Натаніелем) залежить, ким вона стане.
    Чого я сказала, що саме нам, українцям, варто прочитати "Бартімеуса"? Тому що тут показується наскільки важливим є знання своєї історії, наскільки важливими взагалі є знання. Неуками керувати завжди легше, вони не знають своїх прав і через це не можуть за себе постояти. Ось чому Міністерство в книзі приділяло навчанню простолюдинів так мало уваги (прибиральникам же не потрібно знати фізику, чи не так?), а історію подавали тільки так, як вигідно самим чарівникам.
    Коротше кажучи, біжіть купувати книгу!
  •  
    Цікаве фентезі
    "Бартімеус" Джонатана Страуда - ще одна фентезійна серія, з якою я неодмінно продовжуватиму знайомство! Як добре, що автори фентезі часто не зупиняються лише на одній книзі і дають змогу читачеві побути у магічному світі трошки довше, простежити за розвитком персонажів, за еволюцією самого світу та системи магії.
    Отже, "Амулет Самарканда" - перша книга серії, у якій читач знайомиться з маленьким хлопчиком-чарівником, якого відібрали від батьків і віддали на виховання дуже неприємному старому чарівникові. Саме так тепер живуть англійці - владу в країні захопили чарівники і використовують усі доступні їм методи, аби її утримати. Чарівники, як правило, недобрі і чванливі люди, сповнені пихи і амбіцій. Не поступається їм у амбіційності й наш малий головний герой. Принаймні, зухвалості в нього вистачає на те, аби прикликати могутнього джина і змусити його виконувати свої забаганки. А це вже зовсім за межами його кваліфікації і знань. То чи зможе він упоратися з могутньою стихією, яку сам же й прикликав.
    У цій книзі мало позитивних персонажів, вона часом доволі повільна, але її атмосферність, система магії і те, як взаємодіють між собою два головних герої - джин і хлопчик - безцінно.
  •  
    Початок захопливого фентезі
    Моє знайомство з автором, Джонатаном Страудом, почалося з серія Локвуд і Ко. Мені сподобався стиль і манера оповіді письменника, тому я купила цю трилогію як тільки вона з’явилася в продажу.
    Отже, про що книга. Ми знайомимось з Натаніелем. Він 12-річний хлопець, що є учнем чарівника. Початок вже інтригує, правда?) Натаніель живе в Лондоні, при чому світ у Страуда відрізняється від нашого. Так, Британією керують чарівники, а Європа поділена на імперії, які постійно ворогують між собою. Алюзія на Європу 20 століття, мені здається. Якось Натаніель дещо задумав. Він викликав джина на ім’я Бартімеус і зажадав від нього викрасти амулет. І понеслося…
    Оповідання у книзі ведеться почергово то від Натаніеля, то від Бартімеуса. Натаніель розповідає класно, різні там коментарі, чисто підліткове ставлення до подій. Але розповідь Бартімеуса дає ніби погляд збоку, додає об’єктивності і правдоподібності подіям.
    З одного боку, мені сподобалась книга. Страуд мене не розчаровує і коли в мене будуть діти, я обов’язково дам їм почитати трилогії Бартімеуса. Але, мабуть, я вже вийшла з того віку, коли пригоди Натаніеля вражають в саме серце. Було непогано. Об’єктивно роман класний, але, як на мене, надто вже дитячий. Більше схоже не на фентезі і янг едалт, а не казочку. Не вистачило динамізму, навіть наприкінці, коли події начебто повинні пришвидшуватися, все одно все було повільно і місцями нудно. Шкода, що цієї книги не було, коли мені було рочків 12.
  •  
    Бартімеус.
    Що стосується підбору книг до рекомендацій не дослухаються, тому що виходить так, що рекомендована книга найчастіше виявляється мені не цікава. При виборі нових книг і невідомих авторів покладаюся на інтуїцію, а також знайомлюся з анотацією, таким чином відкрила для себе Ерін Гантер, Діану Вінн Джонс, Джонатана Страуда і інших письменників, книжки яких полюбилися. Читацькі відгуки іноді читаю, просто щоб дізнатися думку людей про ту чи іншу книжку, адже кажуть: "скільки людей - стільки й думок". Це перша книжка трилогії Джонатана Страуда про пригоди джина Бартімеуса в альтернативному від нашого світу - світі, де правлять могутні маги і чарівниці, а в повітрі літають злі і хитрі джини. Багато століть назад Бартімеус вже побував на землі і навіть заприятелював з одним молодим вченим, на цей раз Бартімеуса викликають знову і він у всій сліпучої краси постане перед недосвідченим учнем чарівника. Це остання подорож Бартімеуса на землю, вона розтягнеться на кілька років і виявиться найважчою і небезпечною в його житті.
  •  
    Чергові карколомні пригоди у магічному Лондоні
    Багато хто порівнює цю книжку з пригодами Гаррі Поттера, але спільного у цих історіях тільки магія, Лондон і чорнявий головний герой. І все. "Бартімеус. Амулет Самарканда" - це початок надзвичайних пригод юного мага Натанієля у повністю магічному Лондоні, де чарівники керують країною. А ще у нього з"являється ну дуже незвичайний друг - такий собі Бартімеус, який не схожий на жодного представника свого виду. Книжка буквально читається на одному диханні і буде цікава не тільки підліткам але й усім поціновувачам фентезі. Родзинкою історії є як на мене ціла низка взаємопов"язаних приміток, які не тільки доповнюють історію але й створюють відповідну атмосферу, яка притаманна саме цій історії. З високою вірогідністю після прочитання "Амулета Самарканда" читач захочу дізнатись продовження історії. І будьте певні, воно Вас не розчарує.
    Окремо хочу підкреслити неймовірно красиве та якісне оформлення книжки, "Абабагаламага" як завжди на висоті. Переклад виконано на надзвичайно високому рівні, що не може не радувати!
  •  
    Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Наш племінник просто в захопленні та дуже полюбляє читати історії про надзвичайно популярного та славнозвісного "Гаррі Поттера", тому при виборі подарунка, ми дуже зраділи такій можливості, щоб неймовірно порадувати його, придбали першу частину трилогії про Бартімеуса - "Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда" дуже популярного автора Джонатана Страуда. Саме ця перша частина трилогії про Бартімеосу принесла автору премію Mythopoeic Awards у дві тисячі шостому році, а також знаменитість. Вийшла ця книжка у надзвичайно популярному та дуже відомому широкому колу прихильників літератури видавничому домі "А-ба-ба-га-ла-ма-га", який є відомим як в Україні, так і за її межами. Книга "Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда" вийшла у дві тисячі сімнадцятому році, перше видання було у дві тисячі третьому році. Рекомендована ця книжка підліткам віком від дев"яти років.
    Особливу увагу хочеться звернути на дуже вдалий та неймовірно цікавий переклад талановитого Володимира Панченко. Книжка читається з неймовірним захопленням. Дуже сподобалося також у сюжеті те, що ця книга не дублює усім нам добре знані пригоди Гаррі Поттера, у якій ми маємо змогу познайомитися із мешканцями Лондона, які є добре обізнаними, що серед них мешкають також різні чарівники, але вони дуже різняться від усіх нам добре відомих чарівників, якими ми їх зображаємо, а також звикли зазвичай їх собі представляти. Світ демонів представлений тут, також свій, особливий та неподібний на той, з яким нам уже доводилося зустрічатися, ми маємо можливість познайомитися із світом фоліотів та афридів, бісів та джинів. У книжці "Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда" ведеться розповідь від двох осіб - учня-мага Натаніеля та джина Бартімеуса.
    Ми знайомимося із пригодами джина та молодого чарівника, із загадковими вбивствами, на нас чекають погоні, змови, неймовірні доручення, а також дуже багато ще цікавих та захопливих історій.
    Цей захопливий пригодницький роман безумовно дуже сподобається усім шанувальникам підліткового фентезі.

  •  
    Свобода - це примара? 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Лондон контролюють чарівники, які не тільки прагнуть до влади, а підкоряють собі бісів, джинів, фоліотів і ще багатьох магічних створінь...
    І ось Натаніель — дванадцятирічний учень чарівника — вирішає помститися за образу та зневагу до нього. Викликавши могутнього джина Бартімеуса, він наказує йому викрасти Амулет Самарканда у одного з впливових чарівників... І вони з джином поринають у вир магічно-захопливих пригод.⠀

    Ця книжка для мене стала відкриттям. Дуже сподобалося: і ідея, і герої, і сюжет.
    Гадаю, усі знають історію про Алладіна? Джина, якого було замкнено у старій лампі.
    Джонатан Страуд узяв цю ідею, розвинув її (здається, до досконалості!) і вийшло дуже круто.
    Сюжет дуже цікавий. Єдине, що мене заплутало, це початок: там у розділах по черзі розповідається одночасно про історію Натаніеля, і, власне, сам початок подій. Проте ця плутанина швидко вщухає, і все розкладається по поличкам.
    Зачіпка цікава, багато екшену, напруження то зростає, то вщухає, загалом, пречудова історія.
    Також є зачіпки до можливого сюжету наступних частин, а це спричиняє інтерес читати трилогію далі. ⠀
    Емоції у мене чудові. І хоча «Бартімеус» не викликав у мене такої залежності, як «Чароділ», але читати було цікаво. Я вірила героям, їх почуттям. Часто ставила себе на місце Натаніеля, а це добрий знак.Взагалі, часто ставлю себе на місце героїв, і в мене виникає одне питання: чому герої книжок у дванадцять років проходять через труднощі, здійснюють подвиги, а ми порівняно з ними просто байдикуємо?
    Присутній тут і гумор, що для мене особисто важливо: яка б не була книжка, без гумору читати не так цікаво

    Якщо ви ще не читали «Бартімеуса», терміново прочитайте! Вам неодмінно сподобається.
 
Характеристики Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда
Автор
Джонатан Страуд
Видавництво
А-ба-ба-га-ла-ма-га
Серія книг
Трилогія Бартімеуса
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2003
Перекладач
Володимир Панченко
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Кількість сторінок
408
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-585-129-6
Вага
500 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Бартімеус. Книга 1. Амулет Самарканда