Тверда пʼятірка цій роботі. Добре, що знайшовся автор, який зробив таку важливу справу. Історії підібрані різнопланові, іноді щось читається як художка, а потім розумієш з жахом, що на оце і була спрямована робота державного апарату. Не на розвиток суспільства, економіки, благоустрою, а на стеження за тими, хто насмілився сказати одне криве слово в бік держави. На переписи розмов звичайних людей на кухні. Коли читала, то багато моментів перегукувалось з життям та реаліями сучасної росії. Все таки дуже помітно, що москва була центром цього божевілля і у нас за роки незалежності це трансформувалось, щось відпало, а там збереглось у «найкращому вигляді». Вважаю, що цю працю слід читати обовʼязково у школах, щоб мати реальне уявлення про функціонування тогочасного суспільства. Особливо шокувало, що зовсім недавно розстріл був звичайною справою. Також те, як працювала агентурна мережа, страшно комусь довірити. На цьому фоні усвідомлюєш, яку свободу насправді ми маємо сьогодні

Книга виявилася дуже сильною й водночас важкою для сприйняття. Читаючи її, розумієш, що всі ці історії не вигадка, а реальні долі людей, які жили в умовах тоталітарної системи. Найбільше вражає те, наскільки абсурдними й жорстокими були ситуації, у які потрапляли люди: хтось ставав жертвою доносів, хтось підписував зізнання під тиском, а хтось просто зникав без пояснень. Книга читається як збірка окремих історій, і кожна з них залишає після себе сильний емоційний слід. Тут немає прикрас чи художнього перебільшення — усе виглядає дуже правдиво й навіть моторошно. Водночас це важливе читання, яке допомагає краще зрозуміти, через що проходили люди в той період. Після прочитання залишається багато думок і певний осад, але саме такі книги змушують інакше подивитися на історію. Це не просто збірка фактів, а жива пам’ять про складні й трагічні сторінки минулого.

Тут зібрані багато справ, які показують безлад, який відбувався в часи СРСР, великого терору. Моя улуюблена справа про людей, які спілкувались астрально з Леніним