Книга Апологія модерну. Обрис XX віку

4
1
Код товару: 199861
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Опис книги

От издателя:

Наскрізний сюжет цієї книжки – тривалий і складний, крізь усе ХХ століття, процес модернізації українського письменства. Авторку цікавлять і найрепрезентативніші постаті цього процесу, і гострі конфлікти батьків та дітей, усі ті естетичні революції, навіть скандали, без яких мистецтво попросту не може розвиватися. Творчість Лесі Українки, Максима Рильського, Миколи Хвильового, Віктора Домонтовича, Оксани Забужко, Тараса Прохаська розглядається переважно із застосуванням психоаналітичних та ґендерних підходів.

Характеристики
Видавництво
Кількість сторінок
408 с.
Відгуки
4
1
Ольга
20 листопада 2017 р
"... діти відкидають спадщину батьків, аби спертися на плечі дідів".
Лише з часом починаєш усвідомлювати, що для бодай поверхового ознайомлення з українським літературним процесом вже замало погортати Шевченка, Франка та Українку. А якщо назвався студентом-філологом, то вже мусиш стрибнути у той "кошик" поглибленого вивчення української літератури. Мова вже не йде про звичайне прочитання творів, а швидше про їхнє розкодовування та інтерпретування. У таких ситуаціях і необхідна допомога старшого наставника - літературознавця. Викладачі зараз здебільшого ліниві, тому дякую й на тому, що у списку літератури до курсу мені вдалося знайти працю Віри Агеєвої! "Апологія модерну" - це такий собі збірник наукових розвідок про літературу ХХ століття. Звичайно, одна книга не сформує цілісне уявлення про український модернізм, але вона дозволить виділити ключові моменти у творчості найпомітніших постатей минулого віку. Адже література у цей період розвивалась не так вже й просто: усі ці заперечення традиційної народності та примітивності літератури, орієнтація на західноєвропейські віяння, протистояння статей і таке інше. У праці приділяється увага і метрам раннього модернізму (М. Коцюбинський, Леся Українка, О. Кобилянська), так і письменникам, що не побоялися порвати із традицією (М. Рильський та "компанія", Микола Хвильовий, Юрій Яновський та ін.). Особливу цінність, як на мене, представляють розділи про інтелектуальну прозу Віктора Домонтовича, соцреалізм та фемізім в українській літературі. Не забула авторка і про постмодернізм, який ми все ще не можемо правильно потрактувати. Книга В. Агеєвої - це чудовий ключ до розуміння нашої літератури, адже авторка посилається на авторитетні джерела та копає глибше, ніж ми звикли. З'являється враження, що не все так нудно і не так погано в Україні з чтивом. Маст хев для студентів-філологів та тих, хто цікавиться літературознавчою критикою.
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися