Книга Антонич. Антиномії

Категорія
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання

Видавництво «Критика» продовжує серію «Критичні студії» книжкою відомої польської дослідниці Лідії Стефановської. Це нове дослідження мистецьких пошуків Богдана Ігоря Антонича, погляд на його інтелектуальну біографію під кутом діялогу культур і модерністських аналогій мистецтва з «іншою дійсністю». Книжка виросла з маґістерської роботи, що її авторка захистила у Варшавському університеті, та докторської дисертації, написаної в Гарварді. Вона, вважає Юрій Андрухович, «і неукраїнська, і нетипова. Неукраїнська вона в тому сенсі, що радикально піддає сумнівові або й переглядові цілий ряд українських уявлень про Антонича, його час і його – аж не хочеться вживати цього слова через відчутну в ньому нафталінову домішку – спадщину. А нетипова – бо такого рівня розвідки були й залишаються на нашому літературознавчому полі великою рідкістю, з огляду передусім на значно багатший і ширший дискурсивний засяг, себто на інший контекст. І він, виявляється, як ніколи (як завжди?) актуальним: відшукування Антонича стає шуканням Европи. Тобто це передусім продовження все тієї ж визначально-сакраментальної української дискусії – про власну ідентичність. Бо Антонич – у цьому переконує мене Лідія Стефановська – це безперечний европеєць української поезії 30-х і безумовний західник тогочасної української публіцистики. Він устиг цілком означено торкнутися саме тих тематичних вузлів, навколо яких ми донині кружляємо, то розплутуючи, то дедалі більше їх заплутуючи. Це наче вічне кружляння алеями Янівського цвинтаря в пошуках його вічної втікачки-могили. Де наше місце? Чи маємо ми що-небудь іще, крім дому за зорею? Навіщо ми тут? Про що наші сни? Її, Стефановської, Антонич вабить передусе тим, що він не завершується. Він залишається – здавалось би хто, поет?! – активною дійовою особою в нашій черговій спробі чергового відшукування себе самих». Авторка вдивляється у тематичні та мотивні, стильові та філософські грані Антоничевих поезій, беручи їх на тлі широкого історико-культурного контексту. У її праці вперше докладно розглянуто питання двомовности Антонича та його звязків із польською культурою. Український поет, а крім того – автор незакінченого роману «На другому березі» й учасник галицьких літературних дискусій міжвоєнного часу, постає персонажем актуальної драми «европейського вибору» в мистецтві.

Продавець товару
Код товару
927284
Опис книги

Видавництво «Критика» продовжує серію «Критичні студії» книжкою відомої польської дослідниці Лідії Стефановської. Це нове дослідження мистецьких пошуків Богдана Ігоря Антонича, погляд на його інтелектуальну біографію під кутом діялогу культур і модерністських аналогій мистецтва з «іншою дійсністю». Книжка виросла з маґістерської роботи, що її авторка захистила у Варшавському університеті, та докторської дисертації, написаної в Гарварді. Вона, вважає Юрій Андрухович, «і неукраїнська, і нетипова. Неукраїнська вона в тому сенсі, що радикально піддає сумнівові або й переглядові цілий ряд українських уявлень про Антонича, його час і його – аж не хочеться вживати цього слова через відчутну в ньому нафталінову домішку – спадщину. А нетипова – бо такого рівня розвідки були й залишаються на нашому літературознавчому полі великою рідкістю, з огляду передусім на значно багатший і ширший дискурсивний засяг, себто на інший контекст. І він, виявляється, як ніколи (як завжди?) актуальним: відшукування Антонича стає шуканням Европи. Тобто це передусім продовження все тієї ж визначально-сакраментальної української дискусії – про власну ідентичність. Бо Антонич – у цьому переконує мене Лідія Стефановська – це безперечний европеєць української поезії 30-х і безумовний західник тогочасної української публіцистики. Він устиг цілком означено торкнутися саме тих тематичних вузлів, навколо яких ми донині кружляємо, то розплутуючи, то дедалі більше їх заплутуючи. Це наче вічне кружляння алеями Янівського цвинтаря в пошуках його вічної втікачки-могили. Де наше місце? Чи маємо ми що-небудь іще, крім дому за зорею? Навіщо ми тут? Про що наші сни? Її, Стефановської, Антонич вабить передусе тим, що він не завершується. Він залишається – здавалось би хто, поет?! – активною дійовою особою в нашій черговій спробі чергового відшукування себе самих». Авторка вдивляється у тематичні та мотивні, стильові та філософські грані Антоничевих поезій, беручи їх на тлі широкого історико-культурного контексту. У її праці вперше докладно розглянуто питання двомовности Антонича та його звязків із польською культурою. Український поет, а крім того – автор незакінченого роману «На другому березі» й учасник галицьких літературних дискусій міжвоєнного часу, постає персонажем актуальної драми «европейського вибору» в мистецтві.

Відгуки
1 Відгук
Немає відгуків
Виникли запитання? 0-800-335-425
50 грн
Немає в наявності
Паперова книга