Не дивлячись на всю саркастичність книги вона не із легких. За образом ферми тварин автором приховано багато чого сховано. Це таке собі утопічне царство, в якому є цар який править своїми підданими. В даному випадку царем виступає власник ферми, який нещадно експлуатує тварин, як здається останнім. Вони не витримують такого поводження і вирішують прогнати господаря, при цьому вже бачать яким прекрасним стане їхнє нове життя. Але час проходить, а життя тварин зовсім не покращилося, навіть більше того, вони стали гірше харчуватися та більше працювати. Але всі вони як один вірять в те, що це вимушені жертви заради світлого майбутнього. Але з часом їхній ентузіазм швидко згасає і деякі тварини починають виказувати явне невдоволення нинішнім порядком речей. Таких тварин починають вважати ворогами ферми і вони починають зникати при загадкових обставинах. Інші ж тварини хоча вже й не вірять, що колись життя стане кращим продовжують так само тяжко працювати, тому що бояться розправи. Читаючи книгу не важко здогадатися, що автор проводить паралелі з однією відомою країною, в якій майже так само відбувалися події, що описані в книзі. Але що в результаті сталося думаю всім відомо.

Джордж Орвелл відомий своїми антиутопіями, і так само відомий як автор, чиї твори далеко не всім даються легко. Скотоферма, написана у 1943 році не є виключенням. Вона, хоч і наповнена сатирою та насмішками над історією та владою СРСР, є досить важкою і може загнати людину у стан депресії чи апатії. Далеко не всім сподобається таке, тож подумайте кілька разів перед тим як брати до рук якусь з книжок Орвелла. Сюжет книги базується на реальній історії приходу комуністів до влади. І, хоча Орвелл і був соціалістом, він щиро вважав що СРСР не є гарним його прикладом і що вони лише прикриваються ученнями Карла Маркса для загарбання влади і встановлення тоталітарного режиму.