Роман «Афродіта» знаменитого французького письменника П’єра Луїса (1870-1925) – один із найцікавіших і найскандальніших творів французької літератури, котрий після виходу в світ умить став безперечним бестселером на рубежі ХІХ-ХХ ст., ним він залишається й донині. Романом захоплювалися всі – від звичайнісіньких кокоток і танцівниць із «Мулен-Руж» та блудниць із «Пляс Піґаль» до найвибагливіших літературних гурманів. Автор завдяки таланту й неймовірній ерудиції літературного генія, так досконало зобразив звичаї античної епохи – в усіх її виявах, оскільки володів не лише фактами, а й добре знав античні мови: латину й старогрецьку, перекладав твори тогочасних поетів і драматургів, зокрема Менандра, Лукіана, інших. Тому мова його напрочуд жива, поетична, влучна. Кохання в трактуванні П’єра Луїса – це щось значно вище за сексуальний акт, проте йому часто притаманні риси підкорення й домінування, тож не випадково перша назва роману була така красномовна: «Рабство»…

Так мало важать нині ярлики, наліплені служителю Муз то там, тодеінде: «естет», «геніальний збоченець», «еротоман», «предтеча сексуальної революції» тощо. Дослідник творчості письменника Ж.-П. Ґужон назвав його більш влучно: Енциклопедист Кохання!.. Безсумнівно одне: це література високого ґатунку – із терпким присмаком вишуканого французького вина.