Головна героїня книги мусить віч-на-віч зіткнутися з трагедією душевного спустошення. Роблячи спробу порятувати свою людську сутність й людяне серце, вона береться розказати про те, що колись любила, бо вірить в олюднюючу силу любові до великого й справжнього. Складаючи історії про те, що дороге її серцю, оповідачка неменичу торкається доль інших людей і наснажується тією мірою, якою осягає гострі виклики сьогодення: шлюби з іноземцями, імміграційні хвилі, наступ пластикового ширвжитку масового виробництва, збереження духовного і предметно-речового особистого і національного спадку, підміни духовних цінностей матеріальними набутками, кризове світовідчування західної цивілізації.