Це поезія того–що–є–довкола. Імпресіоністичні засади зображення знайомого, а тому рідного й дорогого, навколишнього світу виявляються в зримих звичних оболонках, проте вони наповнені таким несподіваним змістом, аж дух перехоплює, а на вустах лишається смак прив’ялої трави, перестиглої сливи, осіннього дощу. (О. Д.)
