Це моє знайомство з автором, спроба №2. Перша, яка почалася з «Північного сяйва», виявилася невдалою. Не скажу, що ця захопила і полюбилася мені, але, принаймні, я її дочитала. У цієї історії були всі шанси сподобатись, але я безнадійно виросла, і почала ставити непотрібні запитання. «Тінь на півночі» - це дитячо-підлітковий детектив, стилізований під вікторіанський. Друга частина серії, але про це я дізналася не одразу, бо читалося легко. Лондон, 19 століття. Наші головні герої – дівчина Саллі, яка проводить фінансові консультації, фотографи і друзі Саллі – Фредерик і Джим. Одного разу до Саллі приходить ошукана клієнтка, яка втратила гроші через вкладення в акції в компанію «Полярна зірка», яка не те щоб збанкрутувала, але обдурює немало людей. Саллі пообіцяла розібратися з цим. Тим часом до Джима і Фредерика звертається по допомогу фокусник, артист, який говорить, що його хочуть вбити. Сліди цієї справи детективи, які беруться за розслідування, знаходять у спіритичному клубі. І разом вони починають шукати правду і початок цієї історії. Власне, останнє є непередбачуваним, і автор просто веде читача, розповідає історію, не даючи можливості самому подумати і розібратися. Це не погано, але я люблю інший тип детективів, з розвішаними рушницями, які вистрілюють несподівано, а читач тоді ляскає себе по лобові, мовляв, як можна було не помітити і не здогадатися? Однак, є момент, який мені сподобався в книзі. Це атмосфера Лондона, бачення жінки в суспільстві сучасниками, розповідь про технологію виготовлення фотографій і стосунки між головними героями. Окремо хочу сказати про оформлення. Книжка прекрасна, її не хочеться випускати з рук. Неймовірна палітурка з надзвичайно насиченими кольорами, приємний кремовий папір, великий друк і малюнки на початку кожної частини. Книги Неба стануть чудовим подарунком кожній дитині, яка любить читати.

Отже, моє знайомство з Філіпом Пулманом продовжується. Перша частина, "Рубін в імлі", мені абсолютно не сподобалась, але від краси оформлення продовження я не стрималася. Видавництва, що ви зі мною робите?) Саллі у нас, звичайно, може все і вся - вона відчиняє власний офіс, де допомагає людям із складними фінансовими махінаціями. До неї за допомогою звертається жіночка, яка втрачає свої кошти через подібну оману. Виявляється, що ця справа набагато заплутаніша та складніша, ніж може здаватися на перший погляд, і хто ж знав, чого вона коштуватиме Саллі?.. Очікувано, це було не набагато краще, ніж перша частина. Детективна складова була дійсно цікавої, але ці персонажі...Філіпе, як ви це робите - псуєте дійсно вартісні ідеї настільки неживими та нудними героями? Стосунки Саллі та Фреда взагалі, як на мене, повна маячня. Декількома словами - нудно та погано написано. От й по-всьому. Інтрига є, розв'язок є, але стиль автора мене особисто дуже відштовхує. Мені до рук потрапляли детективи в сотню разів цікавіші, аніж цей. Звичайно, читати чи ні - ваша особиста справа, але для мене Пулман виявився повним розчаруванням.

Сучасні детективні романи мені якось не приваблюють, а ось класичні детективи обожнюю читати. Філіп Пулман для мене ще зовсім новий письменник, але вже настільки сподобався, що в його дві книжки із серії "Таємниця Саллі Лакгард" закохалась, бо вони неймовірні. Майстерність Пулмана відтворювати вікторіанську епоху просто вражає. Кожна сторінка роману просякнута духом тієї віддаленної епохи, допоміжну роль тут зіграв Словник Діккенса, звісно не того славетного письменника, а його майстерного сина. Ця друга книжка Пулмана виявилась ще захопливішою та драматичнішою ніж перша її частина. На спадок, яки залишив батько Саллі, дівчина змогла закінчити коледж і відкрити власне детективне агентство. Разом зі свої другом та партнером Фредериком Гарлендом вони розплутували найскладніші справи. Одного разу до агентства звернувся клієнт, назвавши себе сином високопосадової особи і сказав, що за ним полюють двоє бандитів аби вбити. Взявшись за справу Гарленд і Локгард не підозрювали, яким жахіттям вона для них закінчиться...