Я дуже багато чула про цей роман і радію, що нарешті у мене дійшли руки самій його прочитати. Я зовсім не розчарована, навпаки, шкодую, що не купила цю книгу раніше. Роман розповідає про той час, коли Франція була під окупацією в роки Другої Світової Війни. Головними героїнями роману є сестри Ізабель та Віанна. До війни вони не були надто близькими, у них були непросто взаємовідносини. Також не все ідеально було у стосунках сестер з батьком та іншими родичами. Але, коли приходить війна, всі дріб'язкові образи та чвари лишаються десь в минулому, ми починаємо розуміти, що ж насправді має значення. Мені сподобалось як показано розвиток головних героїнь. Якщо на початку роману вони з'являються як просто молоденькі, легковажні, можливо, трішки дурненькі дівчатка, то ближче до кінця ми бачимо їх сильними, сміливими, дорослими жінками. Сестри по-різному переживають війну. Перша має вже доньку, тому змушена змиритись з присутністю німців у своєму селі і домі. Інша виявляється з самого початку трішки сміливішою, вона вступає до лав Спротиву. Хоча книга більше розповідає про війну та боротьбу з ворогами, є тут і історії кохання. Кожна з сестер знаходить свого коханого, от тільки фінал буде різним. Раджу читати цю книгу. Вона не залишить байдужою.

Книга яка здивувала мене з першої сторінки, цей роман для мене виявився суцільною емоцією. Викликає обурення батько який після смерті дружини втрачає будь-який інтерес до своїх дочок, відправляє їх якомога далі від себе. Дивує холоднеча старшої В'янн, яка доволі рано знайшла своє кохання та молодша сестра Ізабель стала зайвою. Обурює імпульсивність Ізабель яка наражала свою сестру та її дітей на небезпеку. Відчай єврейських жінок які готові відати свою дитину чужим людям тільки б вона вижила. Жах коли дитина плаче біля загиблої матері. Шок від того на що здатна мати аби захистити та нагодувати своїх дітей. Ця книга вона про війну жіночими очима - дружини, сестри, матері. Зазвичай заведено вважати, що війна - це здебільшого чоловіча справа, але ж якщо по правді жінки не просто сиділи та чекали на повернення чоловіків, деякі брали активну участь у боротьбі з ворогом, дехто вчиняв героїчні вчинки в тилу просто виживаючи день за днем. В'янн завжди підкорялася правилам, а Ізабель бунтувала проти них, кожна нова перепона це був для неї виклик. Коли почалась війна, Ізабель відразу почала активно брати участь, спочатку просто поширювала листівки, а потім молода тендітна жінка почала рятувати десятками збитих льотчиків переводячи їх по горах оминаючи кордони. А старша розважлива В'янн рятувала єврейських дітей які залишились без батьків. Ця книга про небайдужість, про хоробрість, про неймовірну силу духу та характеру, як люди під страхом смерті допомагали як близьким, так і абсолютно чужим людям, тому що війна оголює почуття і зближує людей, всі хочуть вижити, а це неможливо поодинці. Потужна книга, але як для мене занадто трагічний, особливо вразливим не радила б. Раніше я думала, що люблю книги про війну, але наразі невпевнена що це книги для мене. Улюбленою не стала, але однією з тих яку я не забуду, так.

Я на столько полюбила творчество Кристин, что даже своим иностранным друзьям презентую ее книги на английском. Мое знакомство с ее произведениями по чистой случайности началось именно с книги "Соловей". Военная драма времен Второй мировой войны. Франция - Париж и Юг этой страны. Мы знаем как выглядит эта романтическая местность сейчас. но время войны это также места наполненные горем и бедой. Эта книга стала для меня энциклопедической в какой-то степени. Она повествует о факте, что во время бомбежек парижане укрывались в метро. У нас построили метро после 60-х годов, поэтому тот факт, что в мирное время главная транспортная артерия города превратилась в убежище во время военных атак для многих людей - просто разрывает сердце. Вся семья главных действующих лиц стала настоящими стала героями войны, потому что каждый по своему принимал в ней участие. Пожилой отец ни на секунду не сомневался в победе над фашизмом, младшая дочь героически спасала солдат британской армии, чьи дни были обречены на вражеский плен, а старшая-спасала еврейских детей, который недруг вынес суровый приговор. Книга слезливая и очень правдивая.