Эта книга побила рекорды всех продаж и была бестселлером в 2017 году. Я купила серию книг английского автора Роберта Брындзы в 2017 году, но на русском языке. Меня тогда восхитил его литературный язык - разнообразие метафор, художественных троп, точное описание английских интерьеров. Как писатель триллеров он состоялся и каждая его книга была продажа 3 миллиона копий по всему миру, одна из которых у меня в 2017 году была на русском языке, теперь - на английском. Сюжет действительно напряжённый - детектив Эрика Фостер, эмигрантка из Восточной Европы, которая устроилась на работу в полицию Англии и расследует серию разных преступлений, у которой тоже есть скелеты в шкафу (её покойный муж тоже был полицейским и его во время очередного полицейского задания застрелили у неё на глазах). Автор красочно описывает сцены погони, слежки, а также убийств и трупов - это создаёт ощущение натуралистичности, будто вы причастны к этим расследования и работе английской полиции . Я очень рекомендую все же читать эту книгу на английском языке, в оригинале - для того, чтобы пополнить свой лексический запас и насладиться качественным триллером на языке оригинала. Роберт Брындза хорош своим литературным английским языком. Ну и сюжет, повторяюсь, держит в напряжении - никак до конца не можешь понять, кто убийца, хотя в середине книги от лица убийцы тоже написано несколько глав и убийца при читателе в середине книги планирует свои убийства. Но до конца не понятно, кто всё же этот убийца, который постоянно обводит вокруг пальца английскую полицию.

По-перше, мені починає набридати кількість людей ЛГБТ на сторінках автора. Ні, я розумію, що він пише про те, що добре знає, але... Може вже досить? Я вже й так зрозуміла! По-друге, а детективне то розсідування йде за шаблоном першої книги! У мене було бажання зупинитися і "запитати" автора, чи в нього фантазії більше ні на що не вистачило? І хоча детективне розслідування було цікавим, але передчуття розуміння сюжетних ходів псувало враження. Я вангувала, що Еріка буде розслідувати справу, потім у неї її заберуть, вона проведе САМА своє розслідування і буде така крута з'ясує, що й куди, і вкінці її ніхто по голові не погладить і от - я вгадала! Отож, у нас є Нічна Сова, що має свої мотиви вбивати, здавалося б, непов'язаних між собою людей. І вгадайде що? Двоє з них геї! У мене складалося враження, що автор наголошує на цьому так яскраво, щоб показати... що? А невідомо що! Як факт сексуальнього життя жертв впливає на сюжет? Ніяк. То навіщо це? Ну бо автор так захотів. І оце спекулювання на ЛГБТ почало мене дратувати. Не подумайте, я абсолютно толерантна до всіх, мене не цікавить чуже статеве життя, мені цікавить ЛЮДИНА. А тут якраз людина десь на периферії, а її гей-статус попереду. Спробую ще одну книгу автора і якщо сюжетна канва знову буде передбачувана, я з ним розпрощаюся назавжди.