"The memory keeper's daugher", або ж "Донька зберігача пам'яті" Кім Едвардз - це історія однієї родини лікаря, якого звуть Девід. Коли його дружина народжує близнят, він дізнається про те, що дівчинка має синдром Дауна. Наляканий і в приступі паніки, він, не знаючи, що робити, приймає одноосібне рішення сказати дружині, що дівчинка померла і передати її на виховання медсестрі, яка разом із ним працює. Так, він ніби намагається захистити молоду дружину від стресу, від необхідності доглядати за особливою дитиною та чи зможе він сам стати щасливим з таким важким тягарем? Чи зможе його родина бути щасливою і жити нормально після такої втрати? І що, як колись цей секрет перестане бути секретом? Дуже багато питань, на які важко дати однозначну відповідь. Це доволі морально важка і гнітюча історія, але вона важлива і потрібна, адже вона схиляє до роздумів і до пошуків відповідей на поставлені питання. Це добре, коли книга дає підґрунтя для роздумів і спонукає утвердитися в своїх переконаннях чи, можливо, навіть відмовитися від них, як від неправильних і поспішних. Ех, важко вона мені далася, але я дуже рада, що її почитала. А, і все-таки, вона розрахована на людей з хоча б середнім рівнем англійської, інакше доведеться чимало перекладати і читатимете її дуже довго. Тож, якщо ви готові до такого, рекомендую за цю історію взятися, або хоча б подивитися її екранізацію.