"Дівчинка, яка випила місяць" Келлі Барнгілл - одна з найчарівніших, найдобріших історій в цілому світі. Сюжет. Щороку в Протектораті відбувається жертвоприношення. Відьмі треба віддати безвинне немовля, і містяни вірять, що за це вона подарує їм іще один рік більш-менш спокійного життя. Фантастична, добра, магічна і дуже повчальна казка для дітей і не тільки. Вона розповідає нам про одвічне протистояння Добра і Зла. Але як і у житті не все тут так однозначно, а деякі, здавалося б, на перший погляд стовідсоткові лиходії відкриваються нам з іншого боку. Ця книга просякнута добротою і чарами. Дуже легка мова у авторки підійде для молодших читачів. В романі багато повчальних моментів, і якщо копнути глибше, на поверхню проступлять речі, над якими варто задуматись. Книга залишає по собі терпкий смак. Деякі моменти в творі викликаю щирі сльози. Але, тим не менш, "Дівчинка, яка випила місяць" вчить нас любові одне до одного, а після прочитання все одно залишається надія на краще. Звичайно, не можливо не відзначити чудову обкладинку (якщо чесно, через неї я книгу й купила). Це саме той випадок, коли знамените прислів'я "не суди книгу за обкладинкою" перестає працювати.

«Дівчинка, яка випила місяць» - це невеличкий казковий роман американської письменниці Келлі Барнгілл, події якого розгораються у містечку, де Протекторат щороку віддає відьмі наймолодше немовля, аби та подарувала їм хоча б рік спокійного життя. Проте, відьма тут є не такою лихою, як може здаватися на перший погляд, а одній жінці зовсім не хотілося прощатися зі своїм немовлям, і саме тоді почалася історія… Книга Келлі Барнгілл неймовірно казкова, вона просякнута магією любові та дружби, але в цій казці усе догори дриґом: у маленького дракончика велике серце, болотяний монстр – це романтичний поет, а відьма…це добросердечна бабуся, яка рятує дітей, яких Протекторат залишає в лісі. Історія зовсім не стереотипна, навпаки, такі унікальні та чуттєві книжки зустрічаються дуже рідко, і я задоволена тим, що я її прочитала. Не можу відповісти точно, сподобалася вона мені у повній мірі чи ні, але вона точно навчила мене любові, турботи, силі. Вона залишає після себе терпкий смак боротьби зла та добра, суму і радості, поразок і падіння. Рекомендую прочитати тим, хто любить казки та історії, над якими можна подумати, і які можуть чомусь навчити.