Рейтинг: 7,5/10 Спайсіз: я все ще чекаю Стрьомність: якщо гарна уява, то деякі моменти вночі краще не читати. Священники, некроманти та боги, що кровоточать… цей сеттінг беззаперечно одразу привернув мою увагу і, на диво, не можу сказати, що розчарував Головна трійка героїв адекватна і вірна своєму бекграунду. Дівчина з катакомб не веде себе як леді, священник не зраджує рокам віри, а принц розуміє переваги й обов’язки свого статусу. Світ на перший погляд здався складним. На другий теж. Але я звинувачую в цьому складну для мене і гугл транслейту лексику, через яку я дуже довго пробиралася першими сторінками та й моментами зізнань і кульмінацій… Треба вчити англійську, бо то біда… Коротко розкажу, що маємо. Маємо мертвих малих богів, злу(?) богиню, що кровить, та все ніяк не помре і головного бога, що кудись звинтів, залишивши купу законів і монаршу лінію. Від богині по світу розтікається магія смерті і лише деякі, що побували на межі життя, можуть управляти нею. Таких людей вербує церква, щоб ті контролювали потоки магії і відводили їх від населення. Наша героїня теж то вміє, але щось це не схоже на звичайний випадок… Сюжет закручується з невеликим детективним нахилом, аже однієї ночі раптово в один момент помирають усі люди в селі... героїня має допомогти короні зрозуміти що трапилося і як в цьому замішана ворожа країна. А що ж там по романтиці, спитаєте ви? По романтиці тут заборонене кохання, емоційні гойдалки, ревнощі і все складно одним слом. Я вже сама не впевнена з ким залишиться гг, хоча готова ризикнути, поставивши червонець на свого фаворита. Книга сподобалася. Трішки невистачило мені антагоніста… Я якось люблю детальні описи, мотивацію, щоб мріяти своїми руками вбити ту сволоту, але це вже особисті вподобання. Кінець як завжди якийсь треш, так що хотілось би продовження. Також залишилися питання ще до деяких персонажів, які сподіваюся проявлять себе у майбутньому.