«Золота імперія» - завершальна книга трилогії. Попередні дві мені дуже сподобалися і ця не стала виключенням, хоча тут є більше нюансів, які викликали змішані емоції. Сюжет просто, настільки динамічний, що не встигаєш переварити всі події. Це й стало в якомусь сенсі мінусом. Зазвичай мені не вистачає в книгах екшену, але ця книга буквально перенасичена подіями. Багато неочікуваних поворотів та розкриття тих питань, на які хотілося отримати відповіді. Герої в цій частині дуже змінилися, стали старшими, мужнішими, мудрішими інколи. Нарі стала більш владною і мудрою, тут вона нарешті була менш безрозсудною, хоча найбільше вона мені подобалась в першій книзі. Алізейд мені так і не почав подобатися, хоча я й розумію його як персонажа. Просто він мені чомусь не імпонує і все. Їх любовна лінія з Нарі теж трепету не викликала, на жаль. І я трохи розчарована з цього приводу. Мій найулюбленіший персонаж з усієї трилогії - Дара. Ми змогли відслідковувати неймовірні зміни в його поглядах та житті, побачити його еволюцію як персонажа. Від дева, який сліпо вірив нахідам, який сліпо виконував їх накази та вбивав невинних до людина, яка змогла визнати свою неправоту та намагатися її виправити. Його стільки разів воскрешали всі кому не лінь, що я дивуюся як він в кінці не зійшов з розуму. Його використовували і знецінювали всі, кого він любив. Я не виправдовую його вчинки. Я його розумію. Я плакала, бо бажала, щоб все закінчилося інакше, але з самого початку знала, що буде такий фінал. Хоч і хеппі енд, але якось це не відчувається. Книга дуже захоплива і цікава.