Дана книжка перемогла в номінації «Найкращий Нонфікшн 2021» по версії користувачів сайту GoodReads. І мені стало цікаво, що ж такого міг написати славнозвісний Джон Грін, від «Провини зірок» якого я плакала. У своїй книзі він на початку підняв тему того, що з розвитком інтернету люди почали дуже критично оцінювати навколишній світ. Адже на кожному сайті можна поставити свою оцінку фільму, книзі, медичному препарату, закладу харчування і т.д. Дуже кумедним був той факт, що на GoogleMaps є фото лавки, яка фігурувала в екранізації «Провини зірок». І ця лавка має досить високу оцінку. Але автора насмішила оцінка і комент одного з користувачів. Він поставив їй три зірки і написав, що це просто лавка. Ні більше, ні менше. І от він вирішив описати певні події та предмети, які його цікавлять і виставити їм оцінки. Про що тут тільки не написано: і про м’яких іграшкових ведмедиків, і про пінгвінів, і про заходи сонця, і про ліки, і звісно про пандемію, і ще про купу різних штук. І кожну тему автор прямо розібрав по кісточкам. Тут є і історичні довідки, а також і особиста думка Джона Гріна. Більшість тем мені були не цікаві, тому я не можу сказати, що книга мені сподобалася. Ставлячи цій книзі свою трієчку на GoodReads я звичайно почитала хвалебні рецензії людей, які поставили цій книзі найвищу оцінку, і скоріше вони ж і проголосували за неї, щоб книга стала переможцем. Так от всі ставили оцінку автору, якого вони полюбили по його художнім творам. А так як я не фанатка його романів, тому і не дивуюся, що його роздуми на рандомні теми не викликали в мене захвату.